Економіка туризму

ЕКОНО́МІКА ТУРИ́ЗМУ — галузь економіки, повʼязана з туристичною діяльністю. На поч. 21 ст. за обсягом послуг туризм посідає 1-е, а за обсягом доходу — 3-є місце серед провід. галузей економіки і має найвищі темпи зро­ста­н­ня (в остан­нє десятилі­т­тя доходи від туризму збільшилися втричі). 2008 бл. 700 млн осіб здійснили між­нар. турист. подорожі (1950 — 25 млн). В індустрії туризму зайнято понад 260 млн працюючих, щорічні надходже­н­ня становлять бл. 500 млрд дол. США. На між­нар. ринку країнами актив. туризму вважають ті, де кількість іноз. туристів більша, ніж кількість ви­їздів влас. громадян (пере­вище­н­ня доходів від іноз. туристів над видатками влас. громадян за кордоном ви­значають як актив. платіж. баланс із позитив. сальдо). Турист. лідер — Зх. Європа (Франція, Іспанія, Італія), частка якої у світ. обсязі становить 50 %, активно роз­вивають іноз. туризм деякі країни Сх. Європи (Польща, РФ, Чехія). У економіці низки країн Пн. Америки, Африки, Малої Азії, Тихоокеан. регіону він є однією з най­пріоритетніших галузей, внесок у валовий нац. доход якої — 20–45 %. Осн. джерело валюти для цих країн — надходже­н­ня від іноз. туризму. Він стимулює роз­виток елементів інфра­структури (готелі, ресторани, під­приємства торгівлі тощо); зумовлює зро­ста­н­ня доход. частини бюджету за рахунок прямих (плата за візу, митний збір) або непрямих (збільше­н­ня заробіт. плати спричинює збільше­н­ня сум прибутк. податку, сплачуваного ними) податків; сприяє диверсифікації економіки, утворюючи галузі, що обслуговують індустрію туризму; забезпечує зро­ста­н­ня доходів насел. і під­вище­н­ня рівня добробуту нації. Туризм — одна з небагатьох галузей економіки, в якій залуче­н­ня нових технологій не призводить до скороче­н­ня працюючого персоналу. Крім того, його можна роз­вивати і в період екон. криз, що має важливе значе­н­ня для країн Сх. Європи, зокрема України. Витрати на створе­н­ня одного робочого місця тут у 20 разів менші, ніж у промисловості, а оборотність інвестиц. капіталу в 4 рази вища, ніж в ін. галузях господарства. Серед ін. характер. ознак — зростаючий попит на турист. послуги, високий рівень рентабельності, мін. термін окупності витрат.

В Україні роз­виток туризму (порівняно зі світ. і європ. мас­штабами) не від­повід­ає знач. потенціалу та над­звичайно вигідному геополіт. роз­ташуван­ню. За обсягами екс­порту послуг туризм посідає 5-е місце, хоча за даними Всесвіт. турист. організації, Україна пере­буває на 19-му місці у світі за рівнем привабливості для іноз. туристів. Як свідчать дані соціол. дослідж., тільки 25 % дорослого насел. країни мають можливість від­почивати за путівкою в закладі від­починку чи туризму. Матеріал. основою турист. ринку України та вагомою структур. складовою її економіки є рекреац.-турист. комплекс, для роз­витку якого існують необхідні природні умови, історико-культурні, матеріал. і труд. ресурси. Наявний історико-культур. і природно-рекреац. потенціал у свій час дав змогу багатьом країнам (деякі з них навіть не належать до високороз­винутих) завоювати сер­йозні позиції на світ. ринку турист. послуг. Доходну частину турист. галузі наповнюють турист. під­приємства, під­приємства готел. господарства, а також, частково, санаторно-курортні (оздоровчі) й рекреац. заклади. 2009 турист. під­приємства різних форм власності надали послуги 2,3 млн туристам (на 25 % менше, ніж 2008) і 1,9 млн екс­курсантам (на 21 % менше). Обсяг послуг, на­даних субʼєктами турист. діяльності 2009, оцінено у 9,3 млрд грн (на 17 % більше, ніж 2008), платежі до бюджету становили 196,5 млн грн (на 6 % менше). Скороче­н­ня бюджет. платежів зумовлено зро­ста­н­ням кількості приват. під­приємств і фіз. осіб, які пере­бувають на єдиному податку. Більша частина в обсязі реалізації турист. товарів і послуг та більша частка доходів від туризму належать субʼєктам турист. діяльності недерж. форм власності. Зро­ста­н­ня обсягів на­даних послуг і доходної частини дає можливість зміцнювати матеріал.-тех. базу вітчизн. туризму, проводити її рекон­струкцію та модернізацію за рахунок влас. й інвестиц. коштів (в остан­ні роки ці витрати збільшилися на 32,3 %). Висока ефективність екон. діяльності колектив., приват., спіл. турист. під­приємств свідчить, що туризм може бути прикладом для ін. галузей економіки України стосовно успіш. проведе­н­ня роз­державле­н­ня, приватизації, створе­н­ня ринк. механізмів господарюва­н­ня. Однак подальший його екон. роз­виток вимагає створе­н­ня гнучкої системи оподаткува­н­ня з адресним зменше­н­ням податк. тиску, подальшого роз­державле­н­ня та приватизації турист. під­приємств і закладів обслуговува­н­ня, викори­ста­н­ня коштів під­приємств для роз­витку інфра­структури (інж. систем, шляхів, служб сервісу тощо), залуче­н­ня приват. сектору (сільс. жителів, фермерів та ін.) до турист. під­приємництва, удосконале­н­ня інформ.-маркетинг. служби у сфері турист. бізнесу, про­гнозува­н­ня попиту, формува­н­ня банку пропозицій.

Завантажити статтю