Економіко-технологічний університет транспорту Державний

Визначення і загальна характеристика

ЕКОНО́МІКО-ТЕХНОЛОГІ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т ТРА́НСПОРТУ Державний — вищий на­вчальний заклад, що здійснює під­готовку фахівців для залізничного транс­порту. Засн. 1924 як Київ. ін­ститут інж. шляхів сполуче­н­ня, від 1933 — Київ. ін­ститут інж. транс­порту, який 1934 уві­йшов до складу Харків. ін­ституту інж. залізнич. транс­порту і припинив існува­н­ня як самост. установа. Від­новив діяльність 1966 як Київ. філія Харків. ін­ституту інж. транс­порту, від 1995 — Київ. ін­ститут залізнич. транс­порту Харків. академії залізнич. транс­порту (1996 отримав статус самост. установи), від 2001 — Київ. університет економіки і технологій транс­порту, від 2007 — сучасна назва. Нині у його структурі діють факультети: економіки і менеджменту, інфра­структури та рухомого складу залізнич. транс­порту, упр. залізнич. транс­портом; НДІ про­блем роз­витку транс­порту. Заг. кількість студентів — 6 тис. осіб. Навч.-вихов. процес забезпечують 194 викл., зокрема 25 д-рів н., проф., 91 канд. н., доц. Серед ві­домих науковців — Е. Даниленко (будівництво, рекон­струкція та екс­плуатація залізнич. колії та колій. господарства), М. Кельріх (динаміка, міцність та екс­плуатація залізнич. рухомого складу), Л. Лобас (теор. та прикладна механіка, динаміка рейкових екіпажів, взаємодія рейки і колеса), Є. Сич (ін­новац.-інвестиц. роз­виток та взаємодія різних видів транс­порту), Ю. Цвєтов (систем. аналіз екон. і технол. процесів транс­порту, роз­виток транс­порт. систем), О. Пилипчук (екологія і без­пека жит­тєдіяльності на транс­порті, історія науки і техніки). Виходить ж. «Транс­порт­ні ін­новації». Соц. база: 6 навч., лаборатор. і допоміж. корпусів, 2 гуртожитки, спорт­май­данчик. Перший ректор (після від­новле­н­ня статусу самост. установи) — О. Кутах, від 2008 в. о. ректора — В. Габа.

Н. М. Колесникова

Завантажити статтю