Економічна картографія

Визначення і загальна характеристика

ЕКОНОМІ́ЧНА КАРТОГРА́ФІЯ  — розділ тематичної картографії, що займається розробленням, створенням і використанням економічних та економіко-географічних карт і атласів, які відображають розвиток, стан і геопросторову організацію господарства, його виробничої сфери та сфери послуг. Розробляє зміст, методи збору даних і укладання карт, способи зображення, а також технології матем.-картогр. моделювання, геоінформ. системи. Відповідно до галуз. структур при картографуванні вироб. сфери виділяють карти: промисловості, сільс., водного, ліс., мислив. та риб. госп-в, будівництва, транспорту, зв’язку та інформатизації; сфери послуг — карти: фінанс., мед., побут., освіт., наук., культур., сакрал., рекреац., торг. обслуговування насел.; інвестиц. діяльності тощо. До екон.-геогр. карт належать також карти природ. і труд. ресурсів.

Перші екон.-геогр. карти з’явилися на тер. Європи у 18 ст. З диференціацією геогр. знань від 19 ст. розпочато становлення Е. к. Вперше пром-сть, с. госп-во, транспорт укр. земель (тер. Росії, Австро-Угорщини, Польщі) відображені у картогр. творах 19 ст. (зокрема «Statystyczny Atlas Polski» С. Платера, 1827; «Карта промышленности Европейской России...», 1842; «Хозяйственно-статистический атлас Европейской России», 1851; обидва — С.-Петербург; «Mapa statystyczna Galicji i Bukowiny...» М. Бодинського і Я. Міхаловського, Wien, 1879). Пізніше були видані: «Карта сахарных и рафинадных заводов Российской империи» К. Бушчинського і М. Ланжинського (Варшава, 1895), «Торгово-промышленная карта Европейской России» В. Семенова-Тян-Шанського (С.-Петербург, 1911), «Geograficzno-statystyczny Atlas Polski» Е. Ромера (Warszawa; Kraków, 1916). Відділ статистики та картографії Департаменту нового будівництва Міністерства шляхів УНР видав «Карту залізниць, водних та кам’яних шляхів України» (1918). За рад. часів видано «Атлас карт електрифікації України», «Статистико-экономический атлас Крыма» (обидва — Сімферополь, 1922), «Атлас сільського господарства Української РСР» (К., 1958), «Сільськогосподарський атлас західних областей Української РСР» (Л., 1965), «Электрические сети Украинской ССР…» (1976; 1981), «Земельные угодья Украинской ССР» (1978), «Украинская ССР. Территория для отдыха и лечения населения» (1982; усі — Москва), «Украинская ССР (Украина). Геолого-экономические карты» (Москва, 1982–90; К., 1992–93), «Атлас хозяйственного комплекса Ивано-Франковской области» (Л., 1985), «Свеклосахарный комплекс Украинской ССР» (1987), «Мясопромышленный комплекс Украинской ССР» (1988; обидва — Київ). Екон. карти України та її окремих областей містяться в комплекс. атласах: «Атляс України і сумежних країв» за ред. В. Кубійовича (Л., 1937), «Атлас Украинской ССР и Молдавской ССР» (Москва), «Географія Київської області» (К.; обидва — 1962), а також в енциклоп. вид. і в обл. шкіл.-краєзнав. атласах. Після проголошення незалежності України з’явилися карти: «Україна. Промисловість» (1994), «Карта електричних мереж України» (1997), «Нафтогазовий комплекс України» (1996; 2005), «Адміністративна карта державної податкової служби України», «Карта митної системи України» (обидві — 1999); атлас «Україна. Промисловість та інвестиційна діяльність» (2003; усі — Київ). Численні екон. та екон.-геогр. карти представлені у комплекс. атласах: «Атлас. Автономна Республіка Крим» (К.; Сф., 2003), «Комплексний атлас України» (2005), «Комплексний атлас Київської області» (2009; обидва — Київ). Окремо необхідно зазначити екон. карти у «Національному атласі України» (К., 2007), представлені в блоках «Населення та людський розвиток» (103 карти) та «Економіка» (181 карта).

Значний внесок у становлення та розвиток Е. к. в Україні зробили В. Кубійович, А. Золовський, М. Корольова, І. Левицький, Я. Жупанський, Л. Руденко, Т. Козаченко, О. Шаблій та ін. Від 1980-х рр. розвиток Е. к. базується на створенні нових типів карт, розробл. на основі використання принципів систем. підходу та структурно-графіч. моделювання складових систем. Дослідж. з Е. к. в Україні проводять Рада по вивченню продуктив. сил України НАНУ, Інститут географії НАНУ, Київ., Харків., Чернів., Львів. університети, Держ. НВП «Картографія».

Завантажити статтю