Експериментальної радіології інститут
ЕКСПЕРИМЕНТА́ЛЬНОЇ РАДІОЛО́ГІЇ Інститут — науково-дослідна установа, що вивчає проблеми радіології. Засн. 1986 в Києві у структурі Всесоюз. центру радіац. медицини АМН СРСР (нині Наук. центр радіац. медицини АМНУ). Структуру Інституту складають відділи радіобіології (об’єднує лаб. радіац. біохімії, радіац. нейрофізіології, гігієни харчування та безпеки їжі, клітин. радіобіології, токсикології та ендокринології) й мед. генетики (лаб. цитогенетики, мутагенезу та антимутагенезу, генет. моніторингу, мед.-генет. консультування, генетики раннього розвитку людини), а також клініка піддослід. тварин. Наукові дослідження: механізми впливу іонізуючої радіації на організм, методи та шляхи профілактики й корекції радіаційно зумовлених порушень; особливості реакції геному людини на дію чинників довкілля, мутагенні властивості забруднювачів довкілля; генопротекторні й антимутагенні властивості хім. сполук рослин. походження, гідробіонтів та продуктів бджільництва; рання діагностика і профілактика генетично зумовлених патологій, зокрема визначення стану хромосом. апарату ооцитів у безплід. жінок, цитогенет. моніторинг населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС. Співроб. Інституту розробили вітамін. препарат «Яблопект», вітамін. комплекс «Бонавіт», бальзам «Мономах», полімінерал. засоби «Мінерал», «Бента» тощо; сформували банк зразків лейкоцитар. ДНК чл. родин з тяжкими спадк. захворюваннями; встановили розповсюдженість осн. мутацій, що призводять до розвитку муковісцидозу, гемофілії, фенілкетонурії, м’язової дистрофії Дюшена та ін.; обґрунтували діагност. систему для тестування радіозахис. засобів. Працюють 49 н. с., з них — 8 д-рів та 20 канд. н. Серед відомих науковців — Е. Михайловська, Є. Чеботарьов, П. Чаяло, І. Нікольський, М. Пилинська, В. Замостян, Л. Порохняк-Гановська, Г. Ларіонов. Перший дир. — М. Руднєв (1986–2002), нині — В. Талько (від 2002).