ЕКС­ПЕРИМЕНТА́ЛЬНОЇ РАДІОЛО́ГІЇ Ін­ститут — науково-дослідна установа, що ви­вчає про­блеми радіології. Засн. 1986 в Києві у структурі Всесоюз. центру радіац. медицини АМН СРСР (нині Наук. центр радіац. медицини АМНУ). Структуру Ін­ституту складають від­діли радіобіо­логії (обʼ­єд­нує лаб. радіац. біо­хімії, радіац. нейрофізіології, гігієни харчува­н­ня та без­пеки їжі, клітин. радіобіо­логії, токсикології та ендокринології) й мед. генетики (лаб. цитогенетики, мутагенезу та антимутагенезу, генет. моніторингу, мед.-генет. консультува­н­ня, генетики ран­нього роз­витку людини), а також клініка під­дослід. тварин. Наукові дослідже­н­ня: механізми впливу іонізуючої радіації на організм, методи та шляхи профілактики й корекції радіаційно зумовлених порушень; особливості реакції геному людини на дію чин­ників довкі­л­ля, мутаген­ні властивості за­бруднювачів довкі­л­ля; гено­протекторні й антимутаген­ні властивості хім. сполук рослин. походже­н­ня, гідробіо­нтів та продуктів бджільництва; рання діагностика і профілактика генетично зумовлених патологій, зокрема ви­значе­н­ня стану хромосом. апарату ооцитів у без­плід. жінок, цитогенет. моніторинг населе­н­ня, яке по­страждало внаслідок аварії на ЧАЕС. Спів­роб. Ін­ституту роз­робили вітамін. препарат «Яблопект», вітамін. комплекс «Бонавіт», бальзам «Мономах», полімінерал. засоби «Мінерал», «Бента» тощо; сформували банк зразків лейкоцитар. ДНК чл. родин з тяжкими спадк. захворюва­н­нями; встановили роз­по­всюдженість осн. мутацій, що призводять до роз­витку муковісцидозу, гемофілії, фенілкетонурії, мʼязової дистрофії Дюшена та ін.; об­ґрунтували діагност. систему для тестува­н­ня радіозахис. засобів. Працюють 49 н. с., з них — 8 д-рів та 20 канд. н. Серед ві­домих науковців — Е. Михайловська, Є. Чеботарьов, П. Чаяло, І. Нікольський, М. Пилинська, В. Замостян, Л. Порохняк-Гановська, Г. Ларіонов. Перший дир. — М. Руднєв (1986–2002), нині — В. Талько (від 2002).