Експромт

ЕКСПРО́МТ (від лат. ехрromptus — який є під рукою, готовий) — інструментальна пʼєса ім­провізаційного характеру, що допускає вільне трактува­н­ня жанру й форми. Як окремий муз. жанр виник у добу романтизму у звʼязку з особливим значе­н­ням, що його надавали ім­провізаційності, без­посередності лірич. вислову. Серед перших Е. — фортепіан­ні твори Я. Воржишека (1822), Ф. Шуберта (1827). У творчості Ф. Шуберта Е. отримав поштовх до роз­витку форми — поемної з рисами сонатності і, власне, мініатюри, своєрідної «пісні без слів». Подальший роз­виток Е. спо­стерігається у творах Ф. Шопена. Тут пере­важає складна 3-частин­на форма з яскраво вираженим контрастом між фігурацій. крайніми частинами й кантилен. серединою. Шопенів. модель набула особливої популярності серед композиторів-послідовників. В укр. музиці жанр Е. найвагоміше пред­ставлений у фортепіан. творчості (Й. Базел, В. Кирейко, К. Кукловський, М. Лисенко, С. Лукіянович-Туркевич, Г. Ляшенко, І. Мартон, Я. Степовий, В. Флис). Поодинокі зразки Е. трапляються в ін. жанрах — для камер. оркестру (М. Чембержі), для фортепіано з орке­стром (В. Зюзін), для скрипки (В. Зюзін, О. Станко, О. Таганов), для альта (І. Карабиць), для бандури (С. Баштан), для домри (Л. Матвійчук).

Завантажити статтю