Кирейко Віталій Дмитрович
КИРЕ́ЙКО Віталій Дмитрович (23. 12. 1926, с. Широке, нині Криворіз. р-ну Дніпроп. обл. — 19. 10. 2016, Київ) — композитор, музикознавець, педагог, музично-громадський діяч. Канд. мистецтвознавства (1953), професор (1978). Народний артист УРСР (1977). Премії ім. М. Лисенка (1985), ім. І. Нечуя-Левицького НСТДУ (2003), ім. В. Вернадського НАНУ (2005). Член НСКУ (1950). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Закін. Київську консерваторію (1949; кл. Л. Ревуцького) та аспірантуру при ній (1952), де й викладав 1949–88. Композитор. творчість — у річищі постромантизму (зокрема розвивав традиції М. Лисенка та Л. Ревуцького). Її тематика й інтонац. основа значною мірою пов’язана з укр. фольклором. Серед учнів — І. Щербаков. Наукові дослідження з питань укр. музики, зокрема творчості Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, П. Козицького, Г. Майбороди, В. Кабачка, В. Антонюк та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- опери — «Лісова пісня» (власне лібрето за драмою-феєрією Лесі Українки, 1957), «У неділю рано зілля копала» (лібрето М. Зощенка за повістю О. Кобилянської), «Марко в пеклі» (власне лібрето за драмою І. Кочерги; обидві — 1966), «Вернісаж на ярмарку» (лібрето Е. Яворського і Н. Некрасової-Яворської за п’єсою Г. Квітки-Основ’яненка, 1985), «Бояриня» (за поемою Лесі Українки, 2003; концертне виконання у Нац. опері України, 2008); балети — «Тіні забутих предків» (лібрето Ф. Коцюбинського й Н. Скорульської за повістю М. Коцюбинського, 1960), «Відьма» (лібрето В. Нероденка за поемою Т. Шевченка, 1967), «Оргія» (лібрето Н. Скорульської за драм. поемою Лесі Українки, 1977), «Сонячний камінь» (лібрето Є. Кушакова, 1982); кантати — «Пам’яті М. Кропивницького» (сл. М. Рильського, 1965), «Навік єдині» (сл. З. Ружин); для симф. оркестру — 10 симф. (1952–2002, зокрема 1992 — «Класична»), сюїта «Українські танці» (1958), поема «Дон Кіхот» (1981); для струн. оркестру — Симфонієта (1981); концерти із симф. оркестром — для віолончелі (1961), скрипки (1967), для скрипки і віолончелі (1971), для альта і фортепіано (1998); для фортепіано з оркестром — Поема (1973); хори на сл. Г. Сковороди, Т. Шевченка, П. Куліша, М. Рильського, П. Тичини, О. Пушкіна та ін.; камерно-інструм. та камерно-вокал. твори на сл. Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, О. Ющенка, Й. Ґете, М. Емінеску та ін.; музика до театр. вистав.
- Основні праці
- Третя симфонія Б. Лятошинського // Мистецтво. 1959. № 1; Видатний митець [про Г. Майбороду] // Музика. 1973. № 6; О Л. Н. Ревуцком // Сов. музыка. 1977. № 6; Київ музичний // Музика. 1982. № 2; Единство человеческого и творческого // Лев Николаевич Ревуцкий: Ст. Воспоминания. К., 1989; Повернення Сидора Воробкевича // Музика. 1997. № 2.
Рекомендована література
- Єфремова Л. «Лісова пісня»: опера В. Кирейка. К., 1965;
- Архимович Л. Виталий Кирейко. Москва, 1968;
- Майбурова К. Віталій Кирейко. К., 1979;
- Творець чарівних мелодій: розповіді, вірші, есеї про видат. композитора сучасності Кирейка Віталія Дмитровича. К., 2002;
- Шестеренко І. Творчість Віталія Кирейка в курсі історії української музики: Навч.-метод. посіб. К., 2008.
Завантажити статтю
Людина 
