Жароков Таїр
ЖАРО́КОВ Таїр (Жароков Тайыр; 26. 09 (09. 10). 1908, аул Жетибай, нині Зх.-Казахстан. обл., Казахстан — 11. 03. 1965, Алма-Ата, нині Алмати) — казахський поет. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Казах. пед. інститут (Алма-Ата, 1931). Від 1946 працював у правлінні СП Казах. РСР та Каздержлітвидаві. Автор зб. лірич. віршів «Жұлдыз жарығы» («Сяяння зір», 1932), «Өмір сөйлейді» («Життя говорить»), поем «Күн тіл қатты» («Сонце заговорило»; обидві — 1934), «Шекара» («На кордоні»), «Тасқын» («Потік»; обидві — 1937), «Нарын» («Нарин», 1940), «Жапанды орман жаңғыртты» («Ліс у пустелі зашумів», 1949), «Қырда туған құрыш» («Сталь, народжена в степу», 1954), «Қүмдағы дауыл» («Буря в пісках», 1957). Його поезія пафосна, громадянська. Низку віршів присвятив Україні. Переклав окремі твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, Ш. Руставелі, Т. Шевченка (поеми «Кавказ», «Княжна» та ін. опубл. у казах. вид. «Кобзар», 1935, і «Вибране», 1964), П. Тичини, М. Некрасова, В. Маяковського, М. Алігер. Виступав на Міжнар. форумі діячів культури у Києві до 150-річчя від дня народж. Т. Шевченка (1964). Деякі вірші Ж. українською мовою переклали Т. Масенко та І. Муратов (опубл. у кн. «Радянська література народів СРСР», К., 1952).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Украина // Коммунизм таңы. 1954, 22 май; [Днепр дәптерінен: Киев; София сарайы; Шіркеулер] // Жұлдыз. 1964. № 12; [Днепр дәптерінен: Сұлу қала; Тарас тауы] // Соц. Қазақстан. 1964, 13 дек.; Днепр // Ленин туы. 1966, 25 сен.; Таңдамалы шығармалар. Т. 1–4. Алматы, 1972–75; Күн тіл қатты. Алматы, 2007; Таңдамалы. Т. 1. Алматы, 2008.
Завантажити статтю
Людина 