Жданов Лев
ЖДА́НОВ Лев (справж. — Гельман Леон Германович; 08(20). 05. 1864, Київ — 20. 11. 1951, м. Сочі Краснодар. краю, РФ) — письменник, драматург. Навч. у гімназіях м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельн. обл.), Херсона, Одеси. 1881–83 співпрацював в одес. ж. «Маяк», «Пчелка», «Суфлер». Одночасно 1881–98 — у провінц. і столич. театр. трупах. 1907–08 — ред. ж. «Заря новой жизни» та ред.-вид. публіцист.-розважал. ж. «Былое-грядущее» (Москва). Почав друкуватися від 1881. У поезії виступав на актуал. теми, стилізуючи вірші під робітн. пісні. Як драматург створив низку комедій (переважно одноактних) і драм про жагу збагачення. Автор белетризов. істор. проз. творів, яким характерні простота викладу та цікава інтрига. Після більшов. перевороту 1917 намагався відповідати новим вимогам, зокрема пишучи в антиреліг. спрямуванні.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Стихотворения. Москва, 1896; Под колесом: Пьеса. С.-Петербург, 1901; Враг души и тела: Драма. С.-Петербург, 1902; Святая душа: Драма. С.-Петербург, 1904; Царь Иоанн Грозный: Роман. С.-Петербург, 1904; Закат: Роман. С.-Петербург; Москва, [1905]; На заре свободы: Песни смутных дней. [С.-Петербург], 1906; Отрок-властелин: Истор. повествование из жизни Петра Великого. С.-Петербург, [1909]; Последний фаворит: Екатерина ІІ и Зубов. Москва, 1911; Ленинград, 1990; В сетях интриги. Два потока: Истор. роман времен Екатерины ІІ. С.-Петербург, [1912]; Собрание сочинений: Истор. романы. Т. 1–31. [С.-Петербург], [1912–17]; Исторические поэмы. С.-Петербург, 1914; Звуки прошедшего: Стихи. О., 1914; Конец войны: (Последние дни мировой борьбы). Петроград, [1916]; Суд над Николаем ІІ: Страницы истории России прошлых и наших дней. Петроград, [1917]; Во власти золота: (Ленская бойня). Москва; Ленинград, [1926]; Москва, 1929; Крушение богов (Житие «св. отцов» Феофила и Кирилла Александрийского). Москва, 1929.
Завантажити статтю
Людина 
