Жданович Яків Миколайович

Визначення і загальна характеристика

ЖДАНО́ВИЧ Яків Миколайович (18(30). 03. 1886, с. Хрінівка Городнян. пов. Черніг. губ., нині Щорс. р-ну Черніг. обл. — 05. 04. 1953, Москва) — історик, архівіст. Походив зі старовин. козац.-старшин. (згодом дворян.) роду. Навч. у Полтав. кадет. корпусі, Київ. військ. училищі та С.-Петербур. археол. інституті. Захопився вивченням архівів під впливом І. Павловського. 1908 брав участь у впорядкуванні відділу рукописів та стародруків виставки старожитностей, проведеної у Чернігові з нагоди 14-го Всерос. археол. з’їзду. 1911–14 працював у архів. установах С.-Петербурга і Москви; влітку 1914 дослідив архіви повіт. установ у м. Городня (нині Черніг. обл.); 1917–18 очолював комісію зі збору архівів Пд.-Зх. і Румун. фронтів; 1920–21 опікувався охороною пам’яток старовини та мистецтва у Криму. Член Рос. військ.-істор. товариства, Черніг. і Полтав. губерн. архів. комісій. 1921 переїхав до Чернігова, 1922 став першим головою Черніг. губерн. архів. упр. (за його безпосеред. участі припинено безконтрол. знищення документів, зареєстровано і взято під охорону 136 архівів у Чернігові та 1686 — у повітах губернії). Після реорганізації архів. закладів 1923 очолив Черніг. губерн. відділ Центр. архів. упр. при ВУЦВК. Один із фундаторів Черніг. губерн. істор. архіву (1923), сприяв організації на його базі студент. істор.-архів. гуртка під керівництвом В. Дубровського. Від 1923 — старший архівіст-консультант Центр. архіву РСФРР (Москва). Перебував під постій. наглядом НКВС, 1931 за звинуваченням у антирад. настроях звільнений з роботи. 1936–41 — науковий співробітник Інституту світ. літ-ри АН СРСР (Москва). Досліджував проблеми архівознавства, історію рев. і визв. руху на Чернігівщині.

Завантажити статтю