Жебокрицький Віктор Андрійович
ЖЕБОКРИ́ЦЬКИЙ Віктор Андрійович (02. 05. 1906, с. Жидівська Гребля Таращан. пов. Київ. губ., нині с. Чапаєвка Таращан. р-ну Київ. обл. — 29. 03. 1975, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1962), професор (1963). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1931), де відтоді й працював: 1941 — заступник декана істор. ф-ту, від 1950 — завідувач кафедри нової історії, від 1952 — завідувач кафедри історії міжнар. відносин і зовн. політики СРСР, від 1962 — професор кафедри нової історії і міжнар. відносин; водночас 1947–55 — старший науковий співробітник Інституту історії АН УРСР (Київ). Досліджував історію Болгарії, нац.-визв. рух на Балканах. Опублікував серію біогр. нарисів про Г. Димитрова, Д. Благоєва, Дж. Гарібальді. Створив школу істориків-балканістів. Під його керівництвом видано перший в УРСР підруч. «Історія південних і західних слов’ян» (К., 1966).
Додаткові відомості
- Основні праці
- История Болгарии: В 2-х т. Москва, 1954 (співавтор); Болгария накануне Балканских войн 1912–1913 гг. К., 1960; Болгария во время Балканских войн 1912–1913 гг. К., 1961; Народна республіка Болгарія. К., 1964; Оновлена Болгарія. К., 1975.
Рекомендована література
- Віктор Андрійович Жебокрицький: Некролог // УІЖ. 1975. № 6;
- Сидельніков С. І. Дослідження В. А. Жебокрицьким питань нової та новітньої історії // Пит. нової та новіт. історії. 1976. Вип. 2;
- Филь О. М. Жебокрицький Віктор Андрійович // Істор. факультет Київ. університету: минуле й сьогодення (1834–2004 рр.). К., 2004.
Завантажити статтю
Людина 
