Жебуньов Леонід Миколайович
ЖЕБУНЬО́В Леонід Миколайович (псевд. і кpипт.: Л. Ж., Левко, Український демократ Л. Ж., Хуторянин; 1851, Олександрів. пов. Катеринослав. губ. — осінь 1919, Полтава) — громадсько-політичний діяч, публіцист. Навч. у Петров.-Розумов. с.-г. академії побл. Москви. 1869 відвідав Харків з метою збору коштів для студентів, виключених із С.-Петербур. університету. 1872 виїхав до м. Цюрих, однак 1873 повернувся і вступив до С.-Петербур. технол. інституту. Приєднався до рос. народниц. руху, неодноразово був заарештований. Проводив пропагандист. бесіди з учнями Катеринослав. духов. семінарії, а також у селах Катеринославщини. 3 вересня 1874 заарешт. і притягнутий до дізнання у «справі 193-х», 21 грудня того ж року звільнений. Перебував під наглядом поліції. Наприкінці 1870-х рр. мешкав на хуторі родини Русових побл. ст. Дочь Борзнян. пов. Черніг. губ. Деякий час працював земським статистом у Ніжин. пов. 1883–87 — на засланні у Сибіру. Після звільнення мешкав у Харкові, під впливом родини Єфименків зацікавився укр. нац. рухом і став його актив. діячем. 1903 був одним із організаторів встановлення пам’ятника І. Котляревському в Полтаві (чл. місц. «Громади», засн. осередку Укр. демократ.-радикал. партії). Через 2 р. переїхав до Києва, обраний чл. ради Заг. безпарт. організації укр. громадівців, відповідав за підбір посад для свідомих українців і розповсюдження книжок. Створив нову «жебуньов.» громаду, низку гімназій. гуртків, підтримав заснування київ. «Просвіти». Від 1908 входив до об’єднаного комітету зі спорудження пам’ятника Т. Шевченку в Києві, належав до ТУПу. Від 1880-х рр. вміщував публікації на сторінках «Зорі», «ЛНВ», «Рідного краю», «Украинской жизни», «Ради», серед них — «Що діялося в Росії за останню половину минулого року», «Що нам треба робити? Лист українського демократа до своїх однодумців» (обидві — 1906), «Несподівана пригода (з споминів)» (1908), «Почему был беден украинский отдел на выставке печати» (1912). Матеріально підтримував видавців укр. преси, популяризував і поширював передплату серед населення. Сприяв виходу ж. «Украинская жизнь» у Москві, ініціював вид. його співроб. кн. «Украинский вопрос» (Москва, 1914). У 1917 вступив до УПСФ.
Рекомендована література
- Леонід Жебуньов: Некролог // ЛНВ. 1922. Т. 76;
- Дучинський А. До життєпису Ол. Ол. Русова // За сто літ. 1929. Кн. 4;
- Сидоренко Н. Жебуньов Леонід Миколайович // Укр. журналістика в іменах. Л., 1999. Вип. 6;
- Чикаленко Є. Спогади (1861–1907). К., 2003;
- Світленко С. І. Суспільний рух на Катеринославщині у 50–80-х роках ХІХ століття. Дн., 2006.
Завантажити статтю
Людина 
