Жердинівська Маргарита Ісаківна

Визначення і загальна характеристика

ЖЕРДИНІ́ВСЬКА Маргарита Ісаківна (06. 07. 1932, Київ — 10. 09. 2015, м. Мюнхен, Німеч­чина) — пере­кладач, літературо­знавець. Кандидат філологічних наук (1975). Член НСПУ (1990). Закін. факультети іспан. (1953) та франц. (1960) мов Київ. пед. ін­ституту іноз. мов. Учителювала; викладала на Київ. держ. курсах іноз. мов (1962–92), у Київ. між­регіон. ін­ституті вдосконале­н­ня вчителів (1993–98), Ґранад. університеті (Іспанія, 1995–2000): професор кафедри славістики, викл. української мови. Серед пере­кладів — романи уруґвай. письмен­ника Е. Аморіма «Кор­раль Абʼєрто» (1958), кубин. С. Фейхоо «Хуан Кінкін» (1968), перуан. С. Алеґрії «Світ великий, та чужий» (1976), португал. М. Фер­рейри «Час від­пли­т­тя» (1986), зб. ангол. поета А. Нето «Священ­на надія» (1987; усі — Київ), новели чилій. письмен­ника Л. Сепульведи (ж. «Всесвіт», 1999, № 9–10), арґентин. Х. Кортасара (там само, № 11–12), Х. Л. Борхеса та кубин. Е. Дієґо (там само, 2000, № 9–10); зб. «Іспанська новела» (1998), «Латиноамериканська новела» (2000), «Латиноамериканські повісті та оповіда­н­ня» (2003), зб. повістей і оповідань «Щоден­ник сентиментального кілера» (2005), а також щоден­ник Х. Колумба, під­готовлений іспан. істориком Б. де Лас Касасом «Від­кри­т­тя Америки» (2001; усі — Київ). Спільно з кубин. поетом А. Марті іспан. мовою пере­клала низку поезій Д. Павличка, Б. Олійника, О. Лупія, В. Коротича, Д. Онковича, С. Жолоб, які опубл. в літ. ж. «Union», 1986, № 1. Уклала перші укр.-іспан. (1993) та іспан.-укр. (спільно з О. Буценком, 1996; обидва — Київ) словники. Авторка перед­мов до укр. вид. романів «Ґабріела» Ж. Амаду (1987), «Анаконда» О. Кіроґи (1989), «Зелений коник» А. М. Матуте (1997; усі — Київ), а також низки статей в УЛЕ.

О. І. Микитенко

Завантажити статтю