Жиранік Богдан-Станіслав
Визначення і загальна характеристика
ЖИРА́НІК Богдан-Станіслав (Żyranik Bogdan Stanisław; псевд.: Andrzej Halicz, Adam Koziarski; 11. 04. 1892, Варшава — 11. 01. 1984, там само) — польський поет, перекладач. Студіював славістику у Яґеллон. університеті (Краків). 1915 потрапив у рос. полон, вивезений до Петрограда (нині С.-Петербург), брав участь у більшов. перевороті 1917. Збирав етногр. матеріали на Поліссі 1919–20. Написав праці «Zarys literatury białoruskiej» (Warszawa, 1921), «Przeciwieństwo bóstwa-drzewa i bóstwa-kamienia w wyobrażeniach ludowych» (Lwów, 1934). У 1939–41 жив у Львові. Під час 2-ї світової війни — у складі партизан. загону. Після війни мешкав у Любліні та Варшаві. Автор низки віршів суспільно-політ. змісту, рев. пісень («Pieśń Czerwonego Pułku Warszawy»). Перекладав польс. мовою твори рос., білорус., вірм., чес., болгар. та ін. письменників, зокрема з укр. — поему «Кавказ», вірші «Тим неситим очам…», «Якби ви знали, паничі…», «Садок вишневий коло хати…» (опубл. у зб. вибр. поезій Т. Шевченка за ред. П. Зайцева, Варшава, 1936); вірші «Давид Гурамішвілі читає Григорію Сковороді “Витязя в тигровій шкурі”», «Перше в історії», «Федькович у повстанця Кобилиці» — у кн. вибр. поезій П. Тичини (Л., 1941).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
