Жировицький Свято-Успенський чоловічий монастир РПЦ

ЖИРО́ВИЦЬКИЙ СВЯ́ТО-УСПЕ́НСЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р РПЦ Засн. у 2-й пол. 16 ст. як православний при дерев’яній церкві, побудов. власником маєтності Жировичі (нині село Гроднен. обл., Білорусь), підскарбієм Великого князівства Литовського, І. Солтаном, котрий разом із пастухами був свідком явлення 1493–95 ікони Божої Матері. Від 1609 підпорядков. ЧСВВ, ігуменом 1613 признач. Йосафат Кунцевич (1580–1623; канонізов. РКЦ 1867). У 1628 рим. папа Урбан VІІІ затв. устав Жировиц. братства. Завдяки чудотвор. іконі, до якої на уклін приїздили польс. королі та литов. князі, і меценатству монастир став одним із центрів реліг. життя й паломництва; тут неодноразово відбувалися конгрегації ЧСВВ. 1655 розграбов. під час війни Моск. царства з Річчю Посполитою. 1656 спалений військами Б. Хмельницького, згодом відбудов. На поч. 18 ст. розорений швед. військами. Після 1710 відновлений. 8 вересня 1730 уніат. Київ. митрополит Атанасій Шептицький поклав на Жировиц. ікону Божої Матері, яку Рим визнав чудотворною, золоті корони. 1810 Жировичі стали центром Брест., а від 1828 — Литов. уніат. єпархії; діяла Греко-катол. духовна семінарія. 1839, після заборони уніат. Церкви, монастир перейшов у православ’я, тут до 1844 була кафедра Литов. архієпископа. 1852–67 за архімандрита Миколи (Редутто) монастир значно розбудований. Під час 1-ї світової війни розграбов., після — належав Польс. Автокефал. Православ. Церкві, від 1939 — РПЦ. 1947–64 тут діяла Мінська духовна семінарія (відновл. 1989). У монастирі 1965–78 жив архієпископ Єрмоген (Голубєв; у покоях, де він мешкав, нині освяч. церква на його честь). Від 1992 монастир отримав статус ставропігійного. Кількість насельників — 40 осіб. Діє Мінська духовна академія ім. св. Кирила Туровського (від 1996). У комплексі монастиря — Успен. собор (фундамент закладено 1629), церкви на честь Явлення Жировиц. ікони Божої Матері (1672), Воздвиження Хреста Господнього (бл. 1730), Георгія Побєдоносця (сер. 18 ст.). 10 жовтня 2002 митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан) відвідав монастир, відслуживши молебень перед Жировиц. іконою Божої Матері.

Завантажити статтю