Житков Борис Степанович
ЖИТКО́В Борис Степанович (Житков Борис Степанович; 30. 08(11. 09). 1882, м. Новгород, Росія — 19. 10. 1938, Москва) — російський письменник. Від 1900 жив в Одесі. Закін. природн. факультет Новорос. університету (Одеса, 1906), кораблебуд. відділ. Петрогр. політех. інституту (нині С.-Петербург, 1916). Багато подорожував. Від 1917 працював інж. Одес. порту, від 1920 учителював. 1923 повернувся у Петроград, де за сприяння К. Чуковського дебютував оповіданням «Над морем» у ж. «Воробей» (1924). Більшість його творів про хоробрість, осмислений ризик, боротьбу добра і зла, благородство й непорядність. Автор циклів повістей і оповідань «Злое море» (1924), «Морские истории» (1925–37), п’єс «Пятый пост» (1927), «Семь огней» (1929), наук.-популяр. книг з історії техніки «Про эту книгу» (1927), «Пароход» (1935) та ін. У романі про рев. події 1905–07 «Виктор Вавич» (1929, кн. 1; 1934, кн. 2) відтворив одес. враження. Зробив вагомий внесок у розвиток рад. дит. літ-ри — зб. «Рассказы о животных» (1935), оповідання «Пудя», «Красный командир», «Мангуста» та ін. Окремі твори Ж. українською мовою переклали О. Копиленко, Л. Смілянський, О. Іваненко, О. Левицький, С. Давиденко.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Рассказы. Москва; Ленинград, 1940; Избранное. Москва, 1957; 1988; 1989; Что бывало. Москва, 1959; Что я видел. Иркутск, 1960; Семь огней: Очерки, рассказы, повести, пьесы. Ленинград, 1982; Рассказы для детей. Москва, 1998; Рассказы о животных. Москва, 1999; укр. перекл. — Люте море: Оповідання. Х., 1929; Повітроплав: Оповідання. Х., 1930; Що я бачив: Оповідання. К., 1948; 1954; 1960; Хоробре каченя. К., 1955; Морські історії. К., 1958.
Рекомендована література
- Жизнь и творчество Б. С. Житкова: Сб. Москва, 1955;
- Чуковская Л. Борис Житков. Москва, 1955;
- Черненко Г. Т. Вечный Колумб. Ленинград, 1982;
- Чуковский К. Борис Житков // Чуковский К. Современники: Портреты и этюды. Минск, 1985.
Завантажити статтю
Людина 
