Житомирська стоянка

ЖИТО́МИРСЬКА СТОЯ́НКА — стоянка-майстерня відкритого типу. Виявив 1959 і дослідив на околиці с. Городище Черняхів. р-ну Житомир. обл. В. Місяць. Археол. матеріал відклався у проміжок часу від пізнього рису до раннього в’юрму. Крем’яна колекція налічує до 6-ти тис. виробів, вкритих патиною різної щільності, що корелюється з архаїкою знарядь. За цим критерієм виділено три комплекси — один пізньоашел. і два мустьєрські. Заг. їхньою рисою є високий індекс двобіч. оброблення знарядь та їх макроліт. розміри. У типології виробів між комплексами відчутні відміни еволюц. характеру: ашел. типи знарядь витісняють мустьєр., удосконалюються їхні форми, помітнішою стає спеціалізація. Техніка розщеплення типова для середнього палеоліту, переважно радіал., хоча є й левалуаз. форми. Всі три комплекси генетично пов’язані між собою і належать до індустрій т. зв. сх. мікоку.

Літ.: Месяц В. А. Житомирская раннепалеолитическая стоянка // Краткие сообщения Ин-та археологии АН УССР. 1962. Вып.12; Кухарчук Ю. В. Ашельский комплекс Житомирской стоянки // Раннепалеолит. комплексы Евразии. Новосибирск, 1992; Його ж. Мустьерские комплексы Житомирской стоянки и их соотношение с индустрией Рихты // Археол. альм. 1995. № 4.

Ю. В. Кухарчук