ЖИТО́МИРСЬКО-БЕРДИ́ЧІВСЬКА НА­СТУПА́ЛЬНА ОПЕРА́ЦІЯ. Проведено 24 грудня 1943 — 14 січня 1944 військами Першого Українського фронту під командува­н­ням генерала армії М. Ватутіна з метою роз­громити нім. частини у р-ні Бердичів–Житомир–Коростень (допоміжні удари завдавали у напрямах на Сарни та Білу Церкву) і вийти до р. Пд. Буг. Від­бивши контрна­ступ нім. військ, які намагалися ліквідувати захоплений рад. армією Київ. стратег. плацдарм, 24 грудня 1943 під­роз­діли 1-ї гвард. (командувач — генерал-полковник А. Гречко), 18-ї (генерал-полковник К. Леселідзе), 38-ї (генерал-полковник К. Москаленко) армій пере­йшли у на­ступ і прорвали ворожу оборону. Успіх заг.-військ. армій роз­винули введені у той же день у прорив 3-я гвард. (генерал-полковник П. Рибалко) й 1-а (генерал-лейтенант М. Катуков) танкові армії. 25–28 грудня пере­йшли у на­ступ 13-а (генерал-лейтенант М. Пухов), 60-а (генерал-лейтенант І. Черняховський), 40-а (генерал-лейтенант П. Жмаченко), 27-ма (генерал-лейтенант С. Трофименко) армії. До 30 грудня ворожу оборону прорвано на 300 км по фронту і до 100 км углиб. Значну допомогу надали партизан. зʼ­єд­на­н­ня під командува­н­ням С. Маликова, О. Сабурова, М. Салая, у ході на­ступу на Білу Церкву від­значилася 1-а Чехословац. бригада під командува­н­ням генерала Л. Свободи. 31 грудня рад. війська визволили Житомир, 3–5 січня 1944 — Ново­град-Волинський, Білу Церкву, Бердичів. Намагаючись врятувати ситуацію, нім. командува­н­ня 11–12 січня за­вдало контр­ударів у р-нах Жмеринки й Христинівки, а від 14 січня й у ін. напрямах, однак за два тижні боїв нім. військам вдалося від­тіснити рад. лише на 25–30 км. Внаслідок Ж.-Б. н. о. частини 1-го Укр. фронту просунулися у смузі завширшки у 700 км на глибину 80–200 км, роз­громили 6 нім. дивізій, майже повністю визволили Київ. і Житомир. обл., а також низку р-нів Вінн. та Рівнен. обл. й обі­йшли з Пн. угрупова­н­ня нім. армії, яке діяло на Прав­обереж. Україні (це створило сприятливі умови для проведе­н­ня Корсунь-Шевченківської операції).