Кречмер Пауль

КРЕ́ЧМЕР Пауль (Kretschmer Paul; 02. 05. 1866, Берлін — 09. 03. 1956, Відень) — німецький мовознавець. Освіту отримав у Берліні, навч. у Г. Дільса. Працював 1897–99 екстраординар. проф. Марбур. університету (Німеччина); 1899–1937 — професор кафедри порівнял. мо­­вознавства Віден. університету. Вивчав найдавнішу історію та взаємо­­зв’язки індоєвроп. мов, вплив на них неіндоєвроп. мов, релікт. мови Середземномор’я, давньо- і новогрец. мову. Одним із перших системно обґрунтував теорію ретотіренської мовної спіль­­ноти, що охоплювала етрус. та реній. мови. Важливе значення мала кн. К. «Einleitung in die Geschichte der griechischen Spra­­che» («Вступ до історії грецької мови», 1896), у якій він на основі аналізу грец. топонімів детально розглянув проблему догрец. мовного субстрату в Серед­­земномор’ї. Його теор. міркування підтвердили відкриті археологом А. Евансом написи у Кноссі (1900). Автор низки праць з індоєвропеїстики, серед них — «Indogermanische Accent- und Lautstudien» («Дослідження з індоєвропейського наголосу і тону», 1891), «Die Griechischen Vaseninschriften» («Написи на грецьких вазах», 1894). Досліджував діалекти новогрец. мо­­ви, зокрема румей. діалект Над­­азов’я. У праці «Die heutige Les­­bische Dialekt» («Сучасний лесбійський діалект», Відень, 1905) обґрунтував дві поширені й нині серед неоелліністів гіпотези походження румей. діалекту — на основі понтій. або пн.-грец. діалектів. Укр. еллініст А. Біле­­цький мотивував можливість розгляду його як самост. діалекту, що виник у нових умовах функціонування грец. мови на теренах України (у дослідж. «Греческие говоры юго-восто­­ка Украины и проблема их язы­­ка и письменности» // «Ученые записки Ленинградского университета. Серия филологичес­­ких наук», 1969, вып. 73, № 343).

Завантажити статтю