КОШМІ́ДЕР Ервін (Koschmieder Erwin; 31. 08. 1896, м. Ліґніц, нині Леґніца Ни­жньосілез. воєводства, Польща — 14. 12. 1977, м. Еберс­­берґ, Німеч­чина) — німецький мово­знавець, педагог. Член Бавар. АН (1942), член-кореспондент Ав­стрій. АН (1970). Дійсний член НТШ (1947). Ви­вчав класичну філологію, сла­вістику та санскрит у Вроцлав. університеті (Польща, 1919–22). Захис­тив 1922 доктор. дис. «Über ein handschriftliches kirchenslavisches Euchologium der Stadtbibliothek zu Breslau» («Про рукописний цер­ковнословʼянський євхологій з Бреславської міської бібліотеки»), 1926 — габіліт. дис. «Studien zum slavischen Verbalaspekt» («Дос­лідже­н­ня словʼянського вербального аспекту»). Працював бібліотекарем у держ. та університет. б-ках у Вроцлаві. 1931–38 — проф. Університету ім. С. Ба­торія у м. Вільно (нині Вільнюс). 1939–64 — проф. Мюнхен. університету. Від­тоді — на пенсії. Автор праць із теорії мови, старословʼян. мо­ви, словʼян. акцентології, історії польс. мови та церк. співу сх. словʼян, зокрема українців. Під­­тримував звʼязки з укр. ученими: Д. Дорошенком, З. Кузелею, І. Мір­чуком, О. Горбачем, Б. Ми­китюком, Ю. Бойком-Блохиним; 1956 зу­стрічався з М. Рильсь­ким на Між­нар. форумі Польс. АН, присвяч. 100-річчю від дня смерті А. Міцкевича. Спів­упорядник вид. «Taras Ševčenko: Sein Leben und sein Werk» («Тарас Шевченко: життя та творчість», Вісбаден, 1965).