КРИВА́нчиков Микола Григорович (22. 12. 1926, м. Бєд­нодемʼяновськ, нині Спаськ Пензенської обл., РФ — 19. 02. 1978, Севастополь) — поет. Член Спілки письмен­ників СРСР (1957). Учасник Другої світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Військово-політичну академію (1957). Від­тоді — на службі у Чорноморському флоті, кореспондент газети «Флаг Родины» (Севастополь). Писав російською мовою. Дебютував 1944 у фронтовій газеті. Першу збірку «Летчики» видав 1950 (без місця, у друкарні «За Родину»). Вірші К. присвячені людям, які у жорстокій війні виборювали майбутнє для при­йдешніх поколінь. На низку його поезій написано пісні, зокрема «Вечный огонь» (1958) і «В по­дводной тишине» (1961). Драматичну поему «Севастопольская песня» неодноразово по­ставлено на сцені Севастопольського російського драматичного театру імені А. Луначарського. На будинку у Севастополі, в якому мешкав К., встановлено меморіальну дошку (1996, скульптор С. Чиж).