Дьомін Микола Мефодійович

ДЬО́МІН Микола Мефоді­йович (15. 09. 1931, Київ) — архітектор. Син М. Дьоміна. Доктор архітектури (1988), професор (1990). Нар. арх. України (2011). Дійс. чл.-засн. (1992), віце-президент (1997) Укр. академії архітектури, член-кореспондент АМУ (2001), іноз. чл. Рос. академії архітектури і буд. наук (1993), почес. чл. Рос. АМ (2006), проф. Між­нар. академії архітектури та дійс. чл. її Моск. від­діле­н­ня (1992). Президент Спілки урбаністів України (1994), чл. НСАУ (1962). Заслужений архітектор України (1997). Премія РМ СРСР (1989), Державна премія України у галузі архітектури (1997). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2002). Закін. Київ. інж.-буд. ін­ститут (1956, нині тех. університет будівництва й архітектури). Працював 1956–57 у Челябін. від­діл. ін­ституту «Промбуд­проект» (РФ); 1957–75 — у Київ. НДПІ містобудува­н­ня; 1975–86 — в ін­ституті «Київ­проект»: нач. упр. ген. плану Києва. Від 1986 — у Київ. тех. університеті будівництва й архітектури: проф., завідувач кафедри міського будівництва; водночас 1988–2002 — директор НДІ теорії та історії архітектури і містобудува­н­ня. Кер. твор. майстерні «М. Дьомін» (від 1990). Наукові дослідже­н­ня стосуються актуал. про­блем архітектури та містобудува­н­ня, територ. планува­н­ня, охорони культур. спадщини, створе­н­ня містобуд. інформ. систем. Автор понад 60-ти значних архіт. і містобуд. проектів, серед яких ген. плани Донецька та Макіївки (1970), Києва (1986, 2002), Ґюмрі (Вірменія, 1989); концепція роз­витку Караґанди (Казах­стан, 1992); рай. планува­н­ня Київ. (1972) та Вінн. (1973) областей; детал. планува­н­ня житл. р-нів Троєщина (1981), Оболонь (1980), Осокорки (1983), рекон­струкція готелю «Премʼєр-Палас» (1998–2004), низки житл. будинків і громад. центрів (1998–2006) у Києві.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю