Дядюх Йосип Іванович
ДЯ́ДЮХ Йосип Іванович (02. 01. 1942, с. Побіч Олес., нині Золочів. р-ну Львів. обл. — 03. 08. 2012, Львів) — скульптор, графік і живописець. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1973; викл. В. Борисенко, Д. Крвавич, Ю. Лащук, З. Флінта). Відтоді — у Львів. коледжі декор. і ужитк. мистецтва: викл. рисунку і живопису, від 1981 — викладач скульптури та композиції. Учасник обл. і всеукр. худож. виставок від 1971. Окремі роботи зберігаються у Шевченків. нац. заповіднику в Каневі (Черкас. обл.), Музеї І. Франка у Львові.
Додаткові відомості
- Основні твори
- медалі — «Т. Шевченко» (1974), «О. Новаківський», «І. Труш» (обидві — 1976), «Р. Іваничук» (1979), «І. Франко» (1980), «Рембрандт ван Рейн» (1981), «В. Стефаник» (1982); мемор. дошка Л. Лепкому (1992, с. Поручин Бережан. р-ну Терноп. обл.); пластика — «Б. Скиба» (1977), «Ранок», «Відпочинок», «Втома» (усі — 1982), «М. Шашкевич» (1993); погруддя Олександра Олеся (1979); фігури Івана Хрестителя і Луки (обидві — 1991; церква св. Ольги і Єлизавети у Львові); горельєф ветерана Львів. кераміко-скульптур. ф-ки Г. Мандюка (1977); графіка — «Смуток» (1975), «Танок варварів» (1979), «М. Шашкевич» (1981), «Т. Шевченко» (1984), «Автопортрет» (1992); живопис — «Волошки» (1973), «Квіти» (1978); плакати — «О. Кульчицька» (1977), «Ю. Федькович» (1984).
Фотоілюстрації
Людина 