Дяченко Валентина Олексіївна
ДЯЧЕ́НКО Валентина Олексіївна (20. 12. 1931, м. Селидове Сталін., нині Донец. обл.) — скульпторка. Дружина І. Дяченка, мати О. Дяченка та О. Дяченко-Цах. Член НСХУ (1963). Закін. Київський художній інститут (1959; викл. М. Вронський, І. Макогон). Від 1970 брала участь у створенні проектів памʼятників, скульптур. композицій. Від 1971 — учасниця всеукр., всесоюз. та зарубіж. худож. виставок. Персон. — у Києві (1984, 2004). У доробку — роботи за творчістю Т. Шевченка, композиції на теми миру, праці, материнства. Вічні прояви життя, відображені у творчості Д. з теплотою і любовʼю, набувають змісту символів-узагальнень. Твори виконано у бронзі, мармурі, дереві. Окремі роботи зберігаються в Нац. музеї Т. Шевченка. Разом з чоловіком є автором погруддя Т. Шевченка в с. Юшківці Оратів. р-ну Вінн. обл. (1989) та проекту памʼятника Лесі Українці в Києві (1970).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Свинарка» (1960), «Катерина» (1961), «Наймичка», «Рекрут» (обидва — 1964), «Медсестра» (1965), «Ранок» (1966), «Серпень» (1967), «Материнство», «Сон» (обидва — 1968), «Марія», «Мати з дитиною» (обидва — 1970), «Колискова» (1973), «Лілея» (1977), «Якутка» (1979), «Дівчина» (1996), «Купіль» (2003); погруддя — Лесі Українки в м. Новоград-Волинський Житомир. обл. (1971), двічі Героя Соц. Праці Г. Ткачука в с. Лісоводи Городоцького р-ну Хмельн. обл. (1980), надгробок А. Турчинської на Байковому кладовищі в Києві (1975).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 