Єніна Віра Михайлівна

Є́НІНА Віра Михайлівна (19. 04(02. 05). 1906, с. Новотроїцьке, нині Бердян. р-ну Запоріз. обл. — 21. 11. 1977, Київ) — письмен­ниця, художниця. Дружина М. Шеремета. Член СПУ (1952). Учасниця 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Київський художній ін­ститут (1929). Працювала ілюстратором у видавництвах Харкова та Києва. Основна тематика творчості — воєн­не і повоєн­не життя, зокрема стосунки батьків і дітей, краса людини та природи. Писала також сатир. і гуморист. твори (зб. «Нехай лунає сміх», К., 1979). Виконала графічні порт­рети укр. письмен­ників М. Бажана, Ю. Гундича, Є. Долматовського, М. Пригари, В. Ткаченка, В. Чередниченко, В. Козаченка, П. Панча, М. Рильського, В. Сосюри, П. Тичини та ін., пейзажі Саратова, Києва, Харкова, Карпат і Криму.

Тв.: Голубий потік: Оповіда­н­ня. 1948; Роз­ступилися гори: Повість. 1951; Нагорода: Повість. 1956; Нова трембіта: Повість. 1956; Серце бажає щастя: Оповіда­н­ня. 1958; Українська квітка: Повість. 1959; 1968; Вирок вважати умовним: Повість. 1962; Минуле не минає: Роман. 1965; Сердолікова усмішка: Повість. 1967; Краса жіноча: Оповіда­н­ня. 1970; Істини роз­криваються поволі: Роман. 1971; Чотири довгих роки: Спогади воєн. літ. 1974; Минуле не минає. Істини роз­криваються поволі: Романи. 1976. Зна­йти свій самоцвіт: Повість. 1979; Минуле не минає: Роман, оповіда­н­ня. 1982 (усі — Київ).

Літ.: Захарченко О. «Чотири довгих роки» // Прапор. 1975. № 9; Забашта Л. Вірі Єніній — 70 // ЛУ. 1976, 7 трав.; Дмитренко М. Пером і пензлем // Там само. 17 лип.

ДА: ЦДАМЛМ. Ф. 37, оп. 1–3.

В. А. Бурбела, Т. В. Добко

Завантажити статтю