Єрмоленко-Южина Наталія Степанівна

ЄРМО́ЛЕНКО-Ю́ЖИНА Наталія Степанівна (дівоче — Плуговська; сценіч. — Єрмоленко; 1881, Київ — 22. 09. 1948, Париж) — співачка (драматичне сопрано). Дружина Д. Южина. Заслужений артист Респ. (1920). Співу навч. у Києві в М. Зотової (1897–1901) та в Парижі у П. Відаля. Творчу діяльність розпочала 1900 у приват. опер. трупі А. Церетелі (С.-Петербург). 1901–06, 1910–13, 1915–20 — солістка Маріїн. театру в Петрограді (нині С.-Петербург), 1906–08, 1913, 1916 — Великого театру, 1908–10 — Опери С. Зиміна у Москві. Гастролювала в Одесі, Тифлісі (нині Тбілісі), Баку, Казані, Ростові-на-Дону (обидва — Росія). 1908 брала участь у 1-му сезоні рос. опери (антреприза С. Дягилєва) в Парижі (за партію Марини Мнішек з опери «Борис Годунов» М. Мусоргського була представлена до Ордена Почес. Легіону). Від 1917 співала у театрі «Ковент-Ґарден» (Лондон). Гастролювала в Італії, Німеччині, Франції, Іспанії, Росії та ін. Від 1924 мешкала в Парижі, періодично виступала на сцені «Ґранд-Опера». Володіла голосом широкого діапазону; виконувала також мецо-сопран. партії. Пропагувала в Росії і Франції укр. музику, зокрема у Москві як актив. чл. товариства «Кобзар» виступала з укр. нар. піснями, романсами М. Лисенка, Я. Степового, Б. Підгорецького; у Петрограді разом з І. Алчевським організовувала вечори укр. пісні й романсу. Записала на грамплатівки бл. 60 творів.

Рекомендована література

1. Заслуженная артистка Республики // Жизнь иск-ва. 1920, 2 июня;
   Google Scholar Internet
2. Боголюбов Н. 60 лет в оперном театре. Москва, 1967;
   Google Scholar Internet
3. Москалець О. Наталія Єрмоленко-Южина // КС. 2006. № 2.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю