Єрофєєв Микола Олександрович
ЄРОФЄ́ЄВ Микола Олександрович (06(19). 04. 1907, м. Костянтиноград Полтав. губ., нині м. Красноград Харків. обл. — 30. 04. 1996, Москва) — історик. Доктор історичних наук (1963). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Інституті журналістики (1931–33), закін. Моск. університет (1940). Був журналістом г. «Известия» (1931–37) і ж. «Историк-марксист» (1937–38). З ідеол. причин звільнений з роботи і виключений з партії (поновився 1940). Вчителював, працював бібліотекарем; 1946–68 і від 1974 — в Інституті історії АН СРСР; 1968–74 — зав. сектору історії Великої Британії Інституту заг. історії АН СРСР (обидва — Москва). Досліджував історію Великої Британії, написав низку статей до БСЭ. Його праці піддавалися критиці за «аполітичність й бурж. об’єктивізм».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Очерки по истории Англии 1815–1917. 1959; Народная эмиграция и классовая борьба в Англии в 1825–1850 гг. 1962; Империя создавалась так…: Английский колониализм в ХVIII в. 1964; Закат Британской империи. 1967; Английский колониализм в середине ХIX в. 1977; «Туманный Альбион». Англия и англичане глазами русских. 1982 (усі — Москва).
Рекомендована література
- Давидсон А. Б. Николай Александрович Ерофеев (1907–1996) // Портреты историков. Время и судьбы. Т. 4. Москва, 2004.
Завантажити статтю
Людина 
