Єршов Геннадій Степанович

ЄРШО́В Ген­надій Степанович (25. 03. 1931, м. Куса Челябін. обл., РФ — 11. 03. 2002, Київ) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1968). Закін. Урал. політех. ін­ститут (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ; 1955). Від­тоді працював на виробництві. 1963–69 — у Запоріз. ін­ституті спец. сталей і сплавів: від 1965 — зав. лаб.; 1969–71 — у Донец. фіз.-тех. ін­ституті: ст. н. с.; 1971–73 — у Владимир. політех. ін­ституті (РФ): завідувач кафедри; 1973–81 — у Технол. ін­ституті електромашинобудува­н­ня (м. Владимир): від 1974 — зав. лаб., від 1978 — завідувач від­ділу; 1981–99 — у Ін­ституті про­блем матеріало­знавства НАНУ (Київ): 1982–84, 1988–96 — зав. лаб. металург. процесів, 1984–86 — старший науковий спів­робітник, 1986–88, 1996–99 — провід­ний науковий спів­робітник Ви­вчав структуру та властивості роз­плавів металів. Один з роз­робників фіз.-хім. основ рац. легува­н­ня та мікролегува­н­ня кон­струкц. сталей.