Жабинський Леонід Андрійович
ЖАБИ́НСЬКИЙ Леонід Андрійович (11. 06. 1928, с. Рябці Черніг. р-ну, нині Черніг. обл. — 31. 01. 2002, Київ) — живописець. Член НСХУ (1978). Закін. Київський художній інститут (1967; викл. В. Пузирьков, К. Трохименко, І. Штільман). Працював у Києві декоратором театру рос. драми ім. Лесі Українки (1953–54); у майстернях Худож. фонду УРСР (1954–74, з перервами); гол. художником Упр. «Реклама» (1974–76); в об’єдн. «Художник» (1976–91). Учасник респ. мистецьких виставок від 1970. Основні галузі — станк. (сюжетно-темат. картина, портрет, пейзаж, натюрморт) та діорам. живопис; теми — 2-а світова війна, козаччина, мисливство. Твори Ж. вирізняються лаконічністю задуму, психологізмом. Окремі роботи зберігаються у Вінн. істор. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Весняне мереживо» (1975); діорами — «Полісся» та «Наддніпрянщина» (1975–76, Олев. краєзнавчий музей, Житомир. обл.), «Примусове вивезення населення Первомайська до Німеччини» (1979–80, Первомай. істор. музей, Микол. обл.), «Трагедія у с. Копище» (музей у с. Словечне Овруц. р-ну, 1980–81); живопис — «Перший день війни» (1964), «Піони» (1968), «Чернігівщина», «У батьківській хаті» (обидва — 1969), «Партизани», «Дружина» (обидва — 1970), «Дівчина», «На штрафній лаві» (обидва — 1971), «Весняний день» (1972), «Хліб», «Море», «Дороги батьків. 1941 р.» (усі — 1973), «Хранителі природи», «Зорі назустріч» (обидва — 1977), «Материнство» (1979), «З розвідки», «Попереду — Київ» (обидва — 1983), «Громовиця», «Весняна сюїта. Тетерева», «Мати» (усі — 1989), «Сватання» (1990-і рр.), «Ой літа орел, літа сизий», «Натюрморт із кавуном» (обидва — 1991), «Осінь» (1993), «Журба» (1995), «Матінко рідненька», «Помста козацька» (обидва — 1996), «Автопортрет» (1998); диптихи — «За життя» (1993), «Мисливські натюрморти» (1999).
Рекомендована література
- Куроленко Н. «Дед Мороз» с Андреевского — «комендант» дома художников // Киев. ведомости. 1997, 6 дек.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
