ЖАДА́Н Іван Данилович (09(22). 09. 1902, Луганськ — 15. 02. 1995, м. Сент-Джонс, Антиґуа і Барбуда) — спів­ак (ліричний тенор). Заслужений артист РРФСР (1937). Закін. Муз. технікум при Моск. консерваторії (1927; викл. М. Дейша-Сіоницька, Є. Єгоров). Був солістом Всесоюз. радіо (1926), Опер. студії К. Станіславського (1927), Великого театру (1929–41) у Москві. Мав голос рідкіс. тембру, без­меж. діапазону (3 октави); виразну вимову, гарну сценічну зовнішність. Ви­ступав із концертно-камер. репертуа-ром, популяризував вокал. твори укр. авторів, особливо — нар. пісні. Записав кілька платівок, зокрема 5 — укр. нар. соло­співів. Гастролював у Туреч­чині (1935–36) та Латвії (1937). Після значної пере­рви у ви­ступах та операції на горлі Ж. гастролював в Україні (Харків, Дні­пропетровськ, 1941). У 1944 від­ступив з німцями. Від 1945 — у США, де дав у Карнеґі-Голл 2 сольні концерти (запис. на платівки 1945). Згодом припинив сольні ви­ступи. Жив на о-ві Антиґуа, де від­крив муз. салон. Ві­домо, що його від­відував президент Фінляндії М. Койвісто (партнер Ж. у дуетах). 1990 С. Белза провів на Центр. телебачен­ні пере­дачу про спів­ака. На його за­проше­н­ня Ж. дав 1992 остан­ній концерт у Москві. У м. Сент-Джонс від­крито Музей Ж.