Жанрологія

ЖАНРОЛО́ГІЯ (від жанр і …логія) — галузь літературознавства, що ви­вчає специфіку родо-жанрового поділу художньої літератури. Ін. назви — генологія, генерика. Термін за­пропонував франц. літературо­знавець П. ван Тіґем у 1930-х рр. Дослідже­н­ня родо-видових (жанр.) особливостей худож. творів має тривалу історію, у якій умовно виділяють два періоди: від Аристотеля до кін. 18 ст., коли нормативна поетика роз­робляла чіткі приписи для певних типів літ. творів, напр., для оди, трагедії у худож. спадщині класицизму; від кін. 18 ст., з епохи романтизму, коли змінювався по­гляд на «чистоту» сутнісних параметрів літ. жанрів, оскільки провід­ною стала тенденція до їх взаємодії і взаємо­впливу. У звʼязку з публікацією 1902 праці італ. філософа й літературо­знавця Б. Кроче «Estetica come scienza dellʼespressione e linguistica generale» («Естетика як наука про вираз і як загальна лінгвістика»; у ній автор пропонував від­мовитися від категорій роду й жанру) активізувалося ви­вче­н­ня жанрол. про­блем — і традиційних (вибір основи для роз­межува­н­ня творів за родо-жанр. ознаками, реєстр та опис жанр. різновидів, пошук критеріїв для їхнього роз­різне­н­ня), і нових (про­блеми жанр. синтезу, канон. і неканон. жанрів, автор. жанроо­значень). Як результат спільних зусиль науковців викри­сталізувався термінол. інструментарій Ж. (жанр. домінанта, жанр-вставка, жанр. матриця, жанр. модальність, метажанр), що, без­умовно, засвідчує її пер­спективність і здобутки.

Завантажити статтю