Жанрологія
ЖАНРОЛО́ГІЯ (від жанр і …логія) — галузь літературознавства, що вивчає специфіку родо-жанрового поділу художньої літератури. Ін. назви — генологія, генерика. Термін запропонував франц. літературознавець П. ван Тіґем у 1930-х рр. Дослідження родо-видових (жанр.) особливостей худож. творів має тривалу історію, у якій умовно виділяють два періоди: від Аристотеля до кін. 18 ст., коли нормативна поетика розробляла чіткі приписи для певних типів літ. творів, напр., для оди, трагедії у худож. спадщині класицизму; від кін. 18 ст., з епохи романтизму, коли змінювався погляд на «чистоту» сутнісних параметрів літ. жанрів, оскільки провідною стала тенденція до їх взаємодії і взаємовпливу. У зв’язку з публікацією 1902 праці італ. філософа й літературознавця Б. Кроче «Estetica come scienza dell’espressione e linguistica generale» («Естетика як наука про вираз і як загальна лінгвістика»; у ній автор пропонував відмовитися від категорій роду й жанру) активізувалося вивчення жанрол. проблем — і традиційних (вибір основи для розмежування творів за родо-жанр. ознаками, реєстр та опис жанр. різновидів, пошук критеріїв для їхнього розрізнення), і нових (проблеми жанр. синтезу, канон. і неканон. жанрів, автор. жанроозначень). Як результат спільних зусиль науковців викристалізувався термінол. інструментарій Ж. (жанр. домінанта, жанр-вставка, жанр. матриця, жанр. модальність, метажанр), що, безумовно, засвідчує її перспективність і здобутки.
Рекомендована література
- P. Van Tiegem. La question des genres litteraires // Hellison. Amsterdam; Haague, 1938. T. 1;
- Чернец Л. В. Литературные жанры. Москва, 1982;
- Тодоров Ц. Введение в фантастическую литературу. Москва, 1997;
- Копистянська Н. Х. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства. Л., 2005;
- Бовсунівська Т. Основи теорії літературних жанрів. К., 2008.
Завантажити статтю
