ДОВБИ́ЩЕНКО Віктор Семенович (псевд. і крипт.: Віктор Довбуш, В. Вихрев, Аргус, В. Д-ко; 21. 10(03. 11). 1910, Харків — 24. 09. 1953, Київ) — режисер, театро­знавець, педагог. Чоловік Т. Вечори, батько Г. Довбищенко. Заслужений артист УРСР (1946). Закін. актор. (1932; викл. І. Марʼяненко) та режисер. (1934; викл. В. Василько) факультети Харків. муз.-драм. ін­ституту. Від­відував лекції Леся Курбаса. Працював реж. у Харкові студії «Слово» (1927–30), радіо-театру (1930–31), Червонозавод. укр. драм. театру (1931–34; від 1933 — у м. Сталіно, нині Донецьк). 1935–38 — реж. Київ. кіностудії худож. фільмів (допомагав О. Довженку у зйомках фільму «Щорс», 1939; зняв д/ф «Кандидат»), 1938–39 — Харків. театру ім. Ленін. комсомолу, 1939–41 — Одес. театру Революції; 1941–42 — худож. кер. Кабардин. (РФ), 1941–44 — Ворошиловгр. ім. О. Островського (нині Луганськ) драм. театрів, 1947–52 — Київ. ТЮГу. Водночас викладав майстерність актора та режисуру в театр. закладах Харкова, Києва, Одеси, Ворошилов­града (1932–51). Упорядник хрестоматій «Поради режисера», «Про мистецтво режисера» (обидві — 1948), «Про мистецтво театру» (1954). Автор праць «До про­блем мізансценува­н­ня сучасної ви­стави», «В. С. Василько» (1949, спів­авт.), «Театр» (1984). Усі за­знач. книги опубл. у Києві. У творчості Д. по­єд­нував традиції вітчизн. сцени і сміливе новаторство; самобут. інтер­претатор творів Лесі Українки, І. Франка, І. Кочерги, О. Корнійчука, О. Пушкіна, М. Гоголя та ін.