Василько Василь Степанович

ВАСИ́ЛЬКО Василь Степанович (справж. — Миляєв; 26. 03(07. 04). 1893, с. Бурти, нині Шполян. р-ну Черкас. обл. — 18. 03. 1972, Одеса) — режисер, актор, педагог, театрознавець. Чоловік Л. Гаккебуш. Народний артист СРСР (1944). Державні нагороди СРСР. Навч. в Університеті св. Володимира (1913–15) та в режисер. лаб. «Березоля» (1922–26) у Києві. Дебютував 1912 в Києві у Театрі М. Садовського. Працював у Т-ві укр. артистів під керівництвом І. Мар’яненка з участю М. Заньковецької та П. Саксаганського (1915–16), Молодому театрі (Київ, 1918–19), «Кийдрамте» (1920–21), «Березолі» (1922– 26), очолював Одес. (1926–28, 1939–41, 1948–55), Харків. Червонозавод. театр (1928–33), Сталін. (нині Донецьк, 1933– 39), Львів. ім. Лесі Українки (1941), Чернів. ім. О. Кобилянської (1943–48) укр. муз.-драм. театри. В. як реж. притаманне поєднання традицій укр. театру корифеїв з пошуками нових театр. форм. Пед. діяльність почав 1929 у Харків. муз.-драм. інституті; при всіх театрах, які очолював, організовував студії. Серед учнів — В. Галицький, В. Добровольський, В. Довбищенко, Б. Оселедчик, Є. Пономаренко. У передмові до зб. спогадів «Лесь Курбас» (К., 1969), яка вийшла за його редакцією, В. першим узагальнив творчі досягнення і пошуки театру «Березіль». В. — один із засн. театр. музею в Києві (1923, нині МТМК України).

На могилі В. споруджено пам’ятник (1973, скульптор М. Степанов). Його портрети створили художники А. Петрицький, В. Меллер, М. Жук та ін.

Рекомендована література

1. Андреев А., Вихрев В. В. С. Василько, народный артист СРСР. К., 1949;
   Google Scholar Internet
2. Кравчук П. І. В. С. Василько — режисер. К., 1980;
   Google Scholar Internet
3. Недзвідський А. В. Василь Василько. К., 1981.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю