Василько Василь Степанович

ВАСИ́ЛЬКО Василь Степанович (справж. — Миляєв; 26. 03(07. 04). 1893, с. Бурти, нині Шполян. р-ну Черкас. обл. — 18. 03. 1972, Одеса) — режисер, актор, педагог, театро­знавець. Чоловік Л. Гак­кебуш. Народний артист СРСР (1944). Державні нагороди СРСР. Навч. в Університеті св. Володимира (1913–15) та в режисер. лаб. «Березоля» (1922–26) у Києві. Дебютував 1912 в Києві у Театрі М. Садовського. Працював у Т-ві укр. артистів під керівництвом І. Марʼяненка з участю М. Заньковецької та П. Саксаганського (1915–16), Молодому театрі (Київ, 1918–19), «Кийдрамте» (1920–21), «Березолі» (1922– 26), очолював Одес. (1926–28, 1939–41, 1948–55), Харків. Червонозавод. театр (1928–33), Сталін. (нині Донецьк, 1933– 39), Львів. ім. Лесі Українки (1941), Чернів. ім. О. Кобилянської (1943–48) укр. муз.-драм. театри. В. як реж. притаман­не по­єд­на­н­ня традицій укр. театру корифеїв з пошуками нових театр. форм. Пед. діяльність почав 1929 у Харків. муз.-драм. ін­ституті; при всіх театрах, які очолював, організовував студії. Серед учнів — В. Галицький, В. Добровольський, В. Довбищенко, Б. Оселедчик, Є. Пономаренко. У перед­мові до зб. спогадів «Лесь Курбас» (К., 1969), яка ви­йшла за його редакцією, В. першим узагальнив творчі досягне­н­ня і пошуки театру «Березіль». В. — один із засн. театр. музею в Києві (1923, нині МТМК України).

На могилі В. споруджено памʼятник (1973, скульптор М. Степанов). Його порт­рети створили художники А. Петрицький, В. Мел­лер, М. Жук та ін.

Пр.: Спогади про Л. Ліницьку // Любов Павлівна Ліницька. К., 1957; В. Ф. Левицький. К., 1958; Микола Садовський та його театр. К., 1962; Фрагменти режисури. К., 1967; Театру від­дане життя. К., 1984; Інсценізації. К., 1987; У «Молодому театрі» // Молодий театр. Генеза. Зав­да­н­ня. Шляхи. К., 1991.

Ви­стави: «За двома зайцями» М. Старицького (1925), «97» М. Куліша (1927), «Диктатура» І. Микитенка (1929), «Ревізор» М. Гоголя (1934, також ролі Городничого, Йосипа), «Васса Желєзнова» М. Горького (1937), «Макбет» (1938), «Віндзорські витівниці» (1941) В. Шек­спіра, «Земля» за О. Кобилянською (1947), «Калиновий гай» О. Корнійчука (1950), «Гайдамаки» за Т. Шевченком (1961), «Угрюм-ріка» за В. Шишковим (1962), «Одна дівчина і тисячі закоханих» за Р. Чандрою (1965), «Тіні забутих предків» за М. Коцюбинським (1969).

Ролі: Шельменко, Шпак («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основʼяненка), Усай («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Бублик («Платон Кречет» О. Корнійчука).

Літ.: Андреев А., Вихрев В. В. С. Василько, народный артист СРСР. К., 1949; Кравчук П. І. В. С. Василько — режисер. К., 1980; Недзвідський А. В. Василь Василько. К., 1981.

В. Т. Габелко

Завантажити статтю