Довженок Василь Йосипович
ДОВЖЕНО́К Василь Йосипович (11(24). 04. 1909, с. Крапивня Стародуб. пов. Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ — 16. 12. 1976, Київ) — історик, археолог. Доктор історичних наук (1962), професор (1967). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1977). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1934). Від 1938 працював у Інституті археології АН УРСР (Київ): від 1954 — завідувач відділу словʼяно-рус. археології, водночас викладав у Київ. пед. інституті. Досліджував історію та археологію словʼян і Київ. Русі, проблеми давньорус. господарства, феод. вироб. відносин, виникнення давньорус. міст, розвитку військ. справи. Керував розкопками низки ранньословʼян. і давньорус. поселень в Україні, серед них — Сахнівка, Іванківці, Комарівка, Волинцеве, Воїнь, Чучин, х. Половецький. Віце-президент Міжнар. асоц. археологів-славістів (1965), один із засн. Укр. товариства охорони памʼяток історії та культури (1966).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Будова міських укріплень в Київській Русі // Вісн. АН УРСР. 1947. № 7; Озброєння війська в Київській Русі // Там само. 1948. № 10; Військова справа у Київській Русі. К., 1950; О времени сложения феодализма в Древней Руси // Вопр. истории. 1950. № 8 (співавтор); Древньоруські городища-замки // Археологія. 1961. Т. 13; Землеробство древньої Русі до середини 13 ст. К., 1961; Древньоруське місто Воїнь. К., 1966 (співавтор); Крепость в Горзувитах. Сф., 1972; Солхат и Сурб-Хач. Сф., 1978 (співавтор).
Людина 