Документальна література
Визначення і загальна характеристика
ДОКУМЕНТА́ЛЬНА ЛІТЕРАТУ́РА — художньо-публіцистичні, науково-художні твори (нариси, нотатки, хроніки, репортажі), що ґрунтуються на повному або частковому використанні документальних джерел. Відрізняються від істор. жанрів, хронік, літописів, діаріушів, щоденників, мемуарів способом використання докум. бази, яка, не зазнаючи типізації та вимислів, закладає структурні підвалини твору, зосереджується на аналізі відповідно фіксов. матеріалу, що іноді компонується на засадах зіставлення й монтажу. Д. л. розкрила свої можливості у таких творах, як «Vies de Haydn, de Mozart et de Métastase» («Життя Гайдна, Моцарта і Метастази», 1814), «Vie de Rossini» («Життя Россіні», 1823) Стендаля, «Astoria» («Асторія», 1836) В. Ірвінґа, «The French Revolution» («Французька революція», 1837), «The History of Friedrich II of Prussia, Called Frederick the Great» («Історія Фрідріха II Прусського, званого Фрідріхом Великим», у 6-ти т., 1858–65) Т. Карлайла, у низці белетризов. біографій, написаних Р. Ролланом, С. Цвайґом, А. Моруа, В. Петровим («Аліна й Костомаров», Х., 1929; «Романи Куліша», К., 1930), у книгах «Чорнобиль» Ю. Щербака (К., 1989), «Набої для розстрілу» Г. Снєгірьова (К., 1990) та ін.