Доліво Анатолій Леонідович
ДОЛІ́ВО Анатолій Леонідович (справж. — Соботницький; 29. 09(11. 10). 1893, м. Павлоград, нині Дніпроп. обл. — 20. 04. 1965, Москва) — співак (бас), педагог. Доктор мистецтвознавства (1947). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1944). У 1918 закін. Моск. університет (фіз.-мат. ф-т) та консерваторію (кл. вокалу У. Мазетті), в якій від 1930 й працював: 1932–43 — завідувач кафедри камер. співу, 1954–65 — сольного співу. Концертувати почав 1918, виступав у країнах СРСР (зокрема 1926 в Україні) та за кордоном (Франція, Німеччина, Швеція, Норвегія, Велика Британія). Виконував українські народні пісні «Дума про Байду», «Пісня про Супруна», «Буря на Чорному морі», «Про трьох братів Азовських», «Про вдову і трьох синів», «Пісня про Калнишевського», «Пісня про Севрюка» та ін. Також у репертуарі — арії К. Монтеверді, гімни Б. Марчелло, пісні Л. ван Бетговена, романси О. Даргомижського, М. Мусоргського, рос., ірланд., киргиз. нар. пісні. Д. притаманні тонке відчуття муз. стилю та оригінальність трактування. Підтримував дружні стосунки з укр. митцями, зокрема з Д. Ревуцьким підготував прем’єри «Тригрошової опери» К. Вайля та «Єврейських пісень» М. Равеля. Член Муз. товариства ім. М. Леонтовича.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Певец и песня. Москва; Ленинград, 1948; Заметки об истоках русской классической и советской вокальной школы // О муз. исполнительстве. Москва, 1954; Речетативы в вокальном искусстве // Вопр. муз.-исполнител. иск-ва. Москва, 1962. Вып. 3; Народная песня и культура певца // Сов. музыка. 1966. № 3.
Рекомендована література
- Коган Г. Портреты исполнителей. Анатолий Доливо // Сов. музыка. 1933. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
