КРОЙЦ Фелікс (Kreutz Feliks; 19. 11. 1844, м. Новий Сонч, нині Малопольс. воєводства, Польща — 22. 09. 1910, м. Закопане, нині Малопольс. воєводства, похов. у Кракові) — польський мінералог. Доктор філософії (1869), д-р га­біліт. (1870). Навч. у Львів. та Яґел­лон. (Краків) університетах, доповнював сту­дії у Віден. університеті. 1870–87 — професор (від 1873 — звичай.), завідувач кафедри мі­нералогії, дир. Мінералог. музею, 1874–75 — декан філос. факультету Львів. університету; 1887–1903 — проф., завідувач кафедри мінералогії, 1898–99 — рек­тор, 1900–01 — декан філос. факультету Яґел­лон. університету. Від 1887 — член-кореспондент, від 1888 — дійс. чл. Академії знань. Один із засн. Польс. товариства природо­знавців ім. Коперника (1874), його перший президент (1874–75). У 1887–1903 — посол до Галиц. кра­йового сейму. Від 1903 — на пенсії, від­тоді ж був радником двору. Зробив знач. внесок у роз­виток і ви­вче­н­ня геол. наук у Львів. університеті, роз­ширив обсяг геол. дисциплін, поповнив Мінералог. музей. Досліджував магмат., метаморф. та осадові породи Карпат і Пере­дкарпа­т­тя, волин. турмаліни і гранати, мінерали соляних родовищ Пере­дкарпа­т­тя, люмінесценцію мінералів у звʼязку з їхнім генезисом, походже­н­ня нафти і камʼяної солі в Галичині. Був піонером сучас. мікро­скопіч. дослідж. у мінералогії. Брав участь у редагуван­ні геол. атласу Галичини («Atlas geologiczny Galicji»).