Донецький науково-дослідний вугільний інститут ДонВУГІ)

ДОНЕ́ЦЬКИЙ НАУКО́ВО-ДО́СЛІДНИЙ ВУГІ́ЛЬНИЙ ІН­СТИТУ́Т (ДонВУГІ) — наукова установа, що за­ймається комплексним роз­вʼяза­н­ням основних технологічних про­блем під­земного вуглевидобутку на шахтах України. Створ. 1946 у м. Сталіно (нині Донецьк) на базі філії Всесоюз. н.-д. вугіл. ін­ституту для повоєн. від­будови шахт Донбасу. 1951–56 проводив роботи з удосконале­н­ня й модернізації поверх­невих технол. комплексів шахт. Під­порядк. Мін-ву вугіл. промисловості України (від 2005). У структурі Ін­ституту — від­діл планува­н­ня та ко­ординації н.-д. та проект­но-кон­структор. роботи, 7 лаб. (удосконале­н­ня шахт. фонду, проведе­н­ня та під­трима­н­ня гірн. виробок, очис. робіт, керува­н­ня покрівлею, під­зем. транс­порту, екології, екс­пертизи н.-д. та проект­но-кон­структор. роботи), галуз. центр екон. досліджень. Осн. напрями діяльності: роз­робле­н­ня й удосконале­н­ня технології та засобів комплекс. механізації ви­йма­н­ня пологих і спадистих пластів товщиною до 1,2 м; удосконале­н­ня рейкового та конвеєр. під­зем. транс­порту; керува­н­ня гірським тиском, охорона, під­трима­н­ня й закріплюва­н­ня очис. і під­готовчих виробок; технологія та засоби проведе­н­ня гірн. виробок; захист довкі­л­ля від шкідливого впливу вугіл. шахт; економіка вугіл. галузі. Вчені ДонВУГІ сконструювали метал. стояки СПТ, вуглеви­ймал. комбайн УКМГ для тонких пластів, механіз. комплекси КМ-88, КМ-80, КМ-103, «Західний Донбас», для круто­спад. пластів кріпле­н­ня КГУ і КГУ-Д, щитові агрегати, вуглеви­ймал. комбайн «Пошук», устаткува­н­ня для бурі­н­ня дегазацій. свердловин, кріпле­н­ня виробок, для під­зем. транс­порту; роз­робили теорію та методи роз­крою, роз­кри­т­тя й під­готовки пластів, планува­н­ня гірн. робіт, роз­рахунок вентиляцій. та газодинаміч. параметрів, виконали низку наук.-практ. роз­роблень у галузі економіки й екології вугіл. виробництва, компʼютеризації упр. тощо. Впродовж 60-річ. історії тут створ. наук. школи: гірського тиску та керува­н­ня покрівлею (В. Давидянц), проведе­н­ня та під­трима­н­ня гірн. виробок (В. Комісаров), економіки вуглевидобув. промисловості (О. Алимов), спрямованого бурі­н­ня свердловин у вугіл. шахтах (О. Алейников), систем вентиляції шахт (О. Карпов), закладки виробленого простору вугіл. шахт (В. Жуков), систем роз­робки вугіл. пластів (Б. Куклін), вуглехімії (Н. Двужильна). Найбільш вагомі результати вчених від­значені Державна преміями СРСР (1951, 1953, 1978, 1980, 1989), Державною премією УРСР (1975), Преміями РМ СРСР (1985, 1986, 1989, 1990), Державною премією України (2000). Серед ві­домих науковців також — О. Амоша, Ю. Батманов, П. Гаркуша, Б. Грядущий, І. Іванов. Ін­ститут видає темат. за своїм профілем збірники наук. праць. Має власну базу від­починку «Лісова поляна» (м. Словʼяногірськ Донец. обл.). Кількість працівників (2006) — 150 осіб: 2 д-ри н., 27 канд. н. Перший дир. — М. Дубинський, від 2004 — Б. Грядущий.

Завантажити статтю