Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва НААНУ
ІВА́НО-ФРАНКІ́ВСЬКИЙ ІНСТИТУ́Т АГРОПРОМИСЛО́ВОГО ВИРОБНИ́ЦТВА НААНУ — наукова установа, що займається науковим забезпеченням агропромислового виробництва області. Засн. 1983 як Івано-Фр. н.-д. станція хрестоцвітих культур на базі відділу селекції, насінництва і технології вирощування ріпаку НДІ нечорнозем. зони УРСР (створ. 1981); від 1992 — Інститут хрестоцвітих культур УААН; від 1999 — сучасна назва. В Інституті функціонують 4 відділи (наук.-технол. відділ випробування, маркетингу, трансферу та наук. супроводження інновац. проектів; селекції хрестоцвітих культур; біохім. дослідж. хрестоцвітих культур; наук.-консультатив. роботи с.-г. дорадництва, економіки і маркетингу), 7 лаб., 10 секторів, а також Коломий. дослідна станція (с. П’ядики), дослідні господарства «П’ядицьке» та «Перемога» (с. Підпечери Тисмениц. р-ну). Основні напрями наук. досліджень: селекція хрестоцвітих культур, низькоморфій. маку, корм. бобів і сої; розроблення ресурсоощад. екологічно безпеч. технологій вирощування с.-г. культур; удосконалення племін. і продуктив. властивостей великої рогатої худоби, овець, свиней, коней, кролів; розроблення технологій ефектив. використання високопротеїн. кормів у тваринництві й птахівництві, науково обґрунтованих систем землекористування в умовах Карпат. регіону. Вчені Інституту вивели низку сортів озимого (Тисменицький, Галицький, Дангал, Демерка, Черемош) та ярого (Аріон, Микитинецький, Лужок) ріпаку з покращеними біохім. властивостями насіння, гірчиці сарептської (Роксолана), білої (Підпечерецька), редьки олійної (Журавка), суріпиці ярої (Горянка), маку олійного (Беркут, Ямгорів); створили генет. банк ріпаку та ін. хрестоцвітих культур (520 зразків); запропонували нову методику відтворення насіння еліти безерукових і низькоглюкозинолатних сортів ріпаку, систему комплекс. біохім. оцінки ріпаку на придатність до перероблення на харч. олію та білк. корми, технології поліпшення корм. властивостей ріпак. шроту (макухи). В Інституті працює 71 н. с., з них — 2 д-ри та 13 канд. н. Серед відомих вчених — Г. Гуцуляк, М. Волощук. Перший дир. — В. Гайдаш (1983–98), нині — М. Абрамик (від 1999).