Дорош Юліан Омелянович

ДО́РОШ Юліан Омелянович (09. 06. 1909, м. Жидачів, нині Львів. обл. — 20. 07. 1982, Львів) — фотохудожник і кінемато­графіст. Батько А. Дороша. Закін. Львівський університет (1933). Від 1927 працював у Львові як профес. фото­граф. Чл.-засн. (1930) та учасник ви­ставок Укр. фото­граф. товариства у Львові. Брав участь у «Ви­ставці світ. по­ступу» (Чикаґо, 1933) і 1-й Всесловʼян. фотови­ставці (Заґреб, 1935). Автор кн. з теорії і практики фото­графії: «Під­ручник фото­аматора» (1930), «Побільше­н­ня» (1932; обидві — Львів). Від 1925 фіксував на плівці сцени з життя й побуту молоді, робив порт­рети митців і літераторів, які групувалися навколо львів. часопису «Нові шляхи» та родини Крушельницьких; від 1930 — фото з видами Львова і Прикарпа­т­тя, сцени з життя селян Поку­т­тя, натюрморти. 1935 узяв участь в екс­педиції у Карпати «Товариства прихильників Гуцульщини»: зробив понад 100 фотокарток з життя покутян і гуцулів, що привернули увагу укр. громадськості. Від 1930 за­ймався кіномистецтвом: робив репортажі про важливі події укр. нац. життя, короткометражні етногр. фільми, зокрема «Раковець» (1931), «Гуцульщина» (1933). 1937 як реж. і оператор створив перший в Галичині укр. повнометраж. худож. чорно-білий кінофільм «До добра і краси» (сценарій Р. Купчинського, В. Софронів-Левицького). 1940 асистував О. Довженку у зйомках докум. фільму на Покут­ті та Гуцульщині. Після 2-ї світової війни працював у культур. та наук. установах Львова як фото­граф. Автор іл. в альбомах «Вишивки і тканини» (1960) та «Вбра­н­ня» (1961), моно­графії «Народне мистецтво зах. областей України» І. Гургули (1966; усі — Київ), спів­автор фото­ілюстрацій до путівників по Львову (Л., 1956; 1960; 1961). Зробив серію мист. фото «Квіти Кайзервальда» — макроплани рослин і краєвиди (1961–63). Персон. ви­ставки — у Львові (1960, 1963), Івано-Франківську (1974), м. Вин­ники (Львів. обл., 2005–06 — посмертні).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю