Дорошенко Вадим Олександрович
ДОРОШЕ́НКО Вадим Олександрович (справж. — Дрочинський; 09. 03. 1905, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. — 30. 12. 1944, Усольтабір, побл. с. Чорна Перм. обл., РФ) — мовознавець і перекладач. Чоловік Ольги Мак. Кандидат філологічних наук (1935). Закін. Кам’янець-Поділ. ІНО (1929). Від 1930 — у Харкові: викладав філол. дисципліни у геодез. інституті; одночасно працював у мовній редакції Держ. радіостанції і перекладачем з нім., англ., польс., рос. та ін. мов при Держ. видавництві України. Від 1934 — у Криворіз. пед. інституті (Дніпроп. обл.): від 1935 — завідувач кафедри мовознавства; від 1936 — завідувач кафедри заг. мовознавства Ніжин. пед. інституту (Черніг. обл.). У червні 1938 арешт. як «учасник укр. контррев. націоналіст. повстан. організації», підозрюваний у зв’язках з «ворогом народу» В. Затонським, засудж. до розстрілу Черніг. обл. судом. Рішенням Верх. Суду УРСР від 3 травня 1939 виправданий, після тортур звільнений. У січні 1941 знову заарешт. Рішенням Дніпроп. обл. суду від 21–28 квітня 1941 засудж. до розстрілу, який замінено на 10 р. таборів. Реабіліт. 1956. Автор кн. «Іван Франко в моїх спогадах» (Л., 1997). Життя Д. склало основу сюжету кн. Ольги Мак «З часів єжовщини. Спогади» (Мюнхен, 1954).
Додаткові відомості
- Державний архів
- ДА СБУ у Дніпроп. обл., спр. П-7099, с. 2–98.
Рекомендована література
- Дикий І. Професор Вадим Дорошенко // Просвіта. Ніжин, 1994. № 6–7;
- Мак Ольга. Мій Ніжин. Ніжин, 2001.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
