Драгомирецький Антін Григорович

ДРАГОМИРЕ́ЦЬКИЙ Антін Григорович (1887, с. Володимирівка, Київщина — 16. 01. 1938, Київ) — громадсько-політичний діяч. Працював столяром на київ. під­приємствах. Член УСДРП (1906–20), діяч проф­спілк. руху, один із провід­ників Спілки деревооб­робників. За політ. діяльність 1915 Київ. окруж. військ. судом засудж. до 5-річ. увʼязне­н­ня, яке від­бував до Лютн. революції 1917 у київ. вʼязниці. Після звільне­н­ня працював за фахом у Т-ві зх. земств. 1917 очолював Укр. робітн. клуб і Київ. комітет УСДРП. На Всеукр. нац. кон­гресі делегований до УЦР, на 1-му Всеукр. робітн. зʼ­їзді — до Всеукр. ради робітн. депутатів. Деякий час ре­презентував УСДРП у Малій раді. Разом із М. Авдієнком, М. Ткаченком, Ю. Мазуренком, А. Річицьким на 6-му зʼ­їзді УСДРП заснував окрему партію — УСДРП (незалежних). 22–25 січня 1920 на установ. зʼ­їзді Укр. КП, створеної шляхом реорганізації УСДРП (незалежних), обраний головою ЦК. 1924 при­єд­нався до КП(б)У. Від 1925 — чл. правлі­н­ня Укр. тресту с.-г. будівництва, 1925–26 обирався чл. ВУЦВК. Автор низки публікацій у «Вістях українських економістів». Восени 1937 заарешт., 31 грудня 1937 за звинуваче­н­ням у кер-ві під­піл. контр­рев. націоналіст. організацією боротьбистів засудж. до роз­стрілу.

Завантажити статтю