Деградація ландшафту
ДЕГРАДА́ЦІЯ ЛАНДША́ФТУ — здебільшого антропогенно зумовлений або природний процес погіршення сутнісних властивостей, стану і якості ландшафту, збіднення його ресурсних, самозахисних та самовідтворювальних можливостей і загальної цінності. Негативно позначається насамперед на його вразливих компонентах — біорізноманітті, ґрунті, поверхневих і ґрунтових водах, а в кінцевому результаті — і на ландшафт. різноманітті. На розораних і знелісених територіях Д. л. найбільшою мірою проявляється у деградації ґрунтів. Особливістю Д. л. є т. зв. ланцюгове поширення негатив. змін компонентів за межі первин. осередку деградації. Напр., глибинна і площинна водна ерозія розораних ландшафтів спричинює не тільки погіршення їхнього стану та умов використання, а й розбалансування водного режиму ландшафт. комплексів прилеглої території, замулення русел річок і забруднення вод агрохімікатами; у місцях акумуляції продуктів змиву (підніжжя схилів, дно балок, річк. заплави тощо) під впливом замулення деградують біоценози. Класифікація та інтегративні критерії Д. л. досі не розроблені. Якісне оцінювання Д. л. проводять на основі порівняльного аналізу ландшафтів-аналогів деградов. і недеградов. ландшафт. комплексів (поодинокі зразки останніх збереглися на природно-заповід. територіях). (Див. також Деградація природного середовища).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
