ДЕ­ГРАДА́ЦІЯ ПРИРО́ДНОГО СЕРЕДО́ВИЩА — зниже­н­ня ресурсного потенціалу природних комплексів, спроще­н­ня їхньої структури, посиле­н­ня шкідливих природних процесів, за­брудне­н­ня отруйними для організмів речовинами. Д. п. с. зумовлюють нерац. викори­ста­н­ня ресурсів, вузькогалуз. під­хід до природокористува­н­ня. Найбільшої шкоди йому завдають від­криті роз­робки корис. копалин, створе­н­ня шламо­сховищ і звалищ від­ходів виробництва, невміле викори­ста­н­ня земел. і ліс. ресурсів, осушувал. систем та зроше­н­ня. Надмірно великі поля сіво­змін, вирощува­н­ня просапних культур на схилах викликають інтенсивну водну ерозію, ущільне­н­ня орного шару, втрату структури, де­градацію ґрунтів. Запобігають Д. п. с. шляхом науково об­ґрунтованого рац. і комплекс. викори­ста­н­ня природ. ресурсів, оптимізації лісистості кожного регіону, за­стосува­н­ня контурно-меліорат. землеробства, дотрима­н­ня природо­охорон. законодавства.