ДЕ́ЙНА Кароль (10. 11. 1911, с. Великі Бірки, нині смт Терноп. р-ну Терноп. обл. — 17. 04. 2004, м. Лодзь, Польща) — мово­знавець-славіст. Доктор філологічних наук (1959), професор (1954). Акад. Польс. АН (1989). Закін. Львівський університет (1935). Від 1945 працював у Лодзин. університеті та Лодзин. від­ділі Польс. АН. Досліджував словʼян. (укр., польс., чеські) діалекти, висвітлював теор. і практ. пита­н­ня лінгвіст. гео­графії, діахроніч. інтер­претації лінгвіст. карт та атласів, діалект. лексико­графії. Уперше докладно описав фонетику й граматику укр. над­дністрян. говірок, на під­ставі карто­графува­н­ня ви­значив їх внутр. поділ, окреслив набір диференц. рис: «Podolsko-wołyńskie pogranicze językowe» // «Rocznik Podolski» (Т., 1938, t. 1), «Gwary małoruskie na zachód od Zbrucza» // «Sprawozdania z Czynności i Posiedzeń PAU» (Kraków, 1947, t. 48), «Leksykalne zróżnicowanie gwar w Zaleszczyckiem» // «Rozprawy Komisji Językowej ŁTN» (Łódź, 1957, t. 5), «Gwary ukraińskie Tarnopolszczyzny» (Wrocław, 1957). Брав участь у роз­роблен­ні наук. засад нового польс. діалектол. атласу та питальника для нього «Atlas gwar polskich. Kwestionariusz-notatnik» (Łódź, 1987), «Atlas gwar polskich» (Warszawa, t. 1–4, 1998–2002). Ви­вчав укр.-польс. та укр.-білорус. між­діалектні контакти, укр.-білорус. мовну межу, польс. впливи на укр. говірки, фонол. систему української мови. Досліджував про­блеми польс., чес. діалектології. Голова Комісії діалектології Польс. АН, від­діл. Польс. АН у Лодзі.