Декларація Митрополита Сергія 1927

ДЕКЛАРА́ЦІЯ МИТРОПОЛИ́ТА СЕ́РГІЯ 1927 — акт про політичну лояльність РПЦ до радянської влади. Під­писана 29 липня 1927 в. о. місцеблюстителя патріаршого престолу митрополитом Сергієм (Страгородським), який пере­брав церк. упр. 10 грудня 1925 після від­мови архі­єпис­копа Серафима (Самойловича) і митрополита Кирила (Смирнова) прийняти умови функціонера ГПУ Є. Тучкова. Від України Декларацію під­писали митрополит Одеський Анатолій (Грисюк), єпис­коп Сумський Костянтин (Дяков). Митрополит Київський Михаїл (Єрмаков), екзарх України, документ не під­писав, оскільки пере­бував в увʼязнен­ні, але від­разу після його проголоше­н­ня під­тримав Сергія і став чл. Тимчас. патріаршого Священ. Синоду. Примирливі пасажі Декларації, звернені до богоборчої влади після масових екс­цесів воєн. комунізму, не від­повід­али правді й гідності Церкви і викликали опозицію, яку очолив архі­єпис­коп Свердловський Григорій (Яцковський). Від митрополита Сергія ві­ді­йшли числен­ні ієрархи з паствою, виникли йосифлян., вікторіан., ярослав., данилов., мечов. роз­коли. Перший з них отримав назву від імені о. Йосифа (Петрових), формально — митрополита Одеського. У ві­дозві київ. групи йосифлян на чолі з о. А. Жураковським під­креслювалось, що, при­ймаючи над­звич. від­повід­ал. ріше­н­ня без згоди місцеблюстителя патріаршого престолу митрополита Крутицького Петра (Полянського), який від 9 липня 1927 пере­бував у заслан­ні (роз­стріляний 10 жовтня 1937), і сонму єпис­копів, митрополит Сергій ви­йшов за межі своїх повноважень. Однак Декларація не врятувала церк. клір. У ході подальших ре­пресій загинула більшість церк. ієрархів, зокрема 9 листопада 1937 під час допиту в київ. НКВС помер митрополит Костянтин (Дяков), 23 січня 1938 у табір. лікарні — митрополит Анатолій (Грисюк). Митрополит Йосиф (Петрових), який від­мовився під­писати декларацію, роз­стріляний 20 листопада 1937.

Завантажити статтю