Григорій

ГРИГО́РІЙ (Яцковський Гаврило Юліанович; 13(25). 07. 1866, Поділ. губ. — 09. 03. 1932, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) — церковний діяч РПЦ. Закін. Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1894). Від 1888 — послушник Києво-Печер. лаври. У серпні 1890 постриж. у чернецтво, висвяч. на ієродиякона, згодом ієромонах, викл. Олександрів. духов. училища в Осетії. Від 1895 — викладач, від 1897 — ректор Томської, згодом Тифліс. (нині Тбілісі), від 1901 — Рязан. духов. семінарії. У листопаді 1908 хіротонізов. на єпископа Козловського, вікарія Тамбов. єпархії. 1912–17 — єпископ Бакинський, вікарій Грузин. єпархії. Від 1917 — єпископ, від 1922 — архієпископ Єкатеринбурзький та Ірбітський (згодом Свердловський та Уральський). У серпні 1922 заарешт., засудж. до 5 р. ув’язнення, звільн. 1925. У грудні 1925 організував нову церк. течію («григоріан. розкол»), мав сан митрополита. Митрополитом Сергієм (Страгородським) позбавлений права священнослужителя.

Завантажити статтю