Костянтин

Визначення і загальна характеристика

КОСТЯНТИ́Н (Дяков Костянтин Григорович; 21. 05. 1864, с. Стара Водолага Валків. пов. Харків. губ., нині Но­­воводолаз. р-ну Харків. обл. — 10. 11. 1937, Київ) — церковний діяч РПЦ. Закін. Харків. духовну семінарію. 22 жовтня 1891 прийняв ієрей. свяче­н­ня від архі­­єпис­копа Харківського і Охтир­ського Амвросія (Ключарева), служив у Покров. соборі Чугуєва (нині Харків. обл.). Від 1897 — свя­щеник Христо-Різдвяної церкви, водночас — законовчитель у навч. закладах Харкова. 1923 заарешт., через 2 місяці звільнений. 8 вересня 1924 прийняв чернечий постриг. 21 вересня того ж року хіротонізов. на єпис­копа Сумського, вікарія Харків. єпархії. 1926 заарешт. удруге. Від 12 ли­стопада 1927 — архі­єпис­коп Хар­ківський і Охтирський, від 1929 — тимчасово архі­єпис­коп Дні­про­петровський. Член Тимчас. Патріар­шого Священ. Синоду (1927). 18 травня 1932 во­звед. у сан ми­трополита, пере­бував на Харків. каф., отримав титул екзарха всієї України. Влітку 1934 при­знач. митрополитом Київським і пере­їхав до Києва. 16 ве­ресня 1937 заарешт. знову за звинуваче­н­ням в участі у контр­рев. антирад. організації. Помер під час допиту. 18 жовтня 1993 канонізований, 2016 включений до складу Собору новомучеників та сповід­ників Катеринославських.

І. О. Шудрик

Завантажити статтю