ДЕ́МЧЕНКО Євгенія Петрівна (18. 11. 1937, Київ) — мистецтво­знавець і дизайнер. Дружина В. Шле­йова. Канд. мистецтво­знавства (1973). Член НСХУ (1978). Закін. Львів. технікум легкої промисловості (1963), Моск. технол. ін­ститут місц. промисловості (1968; викл. П. Добринін, Є. Коваленко, О. Орлов, В. Шле­йов). Знач. внесок у мист. освіту Д. зробив В. Нестеров. Від 1963 — модельєр гол. під­приємства Київ. вироб. обʼ­єдн. швей. промисловості «Україна»; від 1973 — науковий спів­робітник, кер. від­ділу старо­друків та рідкіс. ви­дань НБУВ. Учасниця і лауреатка конкурсів модельєрів. Виконала художнє оформле­н­ня ви­дань НБУВ, присвяч. Д. Тупталу, Ф. Скорині, Т. Шевченку, І. Федорову; рекон­струкції суперекслібрисів старо­друків у кн. «Родові бібліотеки Прав­обережної України ХVIII столі­т­тя (Вишневецьких–Мнішеків, Потоцьких, Мікошевських): Істор. доля та сучас. стан» І. Ціборовської-Римарович (К., 2006). Здійснювала керівництво мист. оздобле­н­ня гол. корпусу НБУВ (1988–90). Авторка робіт у галузях політ. сатири, книжк.-журн. графіки України кін. 19 — поч. 20 ст. Архів Д. пере­дано до Ін­ституту рукопису НБУВ.