ДРАЧЕ́НКО Петро Герасимович (30. 03 (12. 04). 1913, с. Олексіївка, нині Урал. обл., РФ — 24. 07. 1996, Київ) — живописець і педагог. Член СХУ (1940). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський художній ін­ститут (1940; викл. П. Волокидін, О. Шовкуненко). Працював у галузі станк. живопису. Учасник всесоюз. (від 1939) та респ. (від 1947) мистецьких ви­ставок. Персон. — у Києві (1940, 2003 — посмертна). У жовтні 1941 пораненого Д. гітлерівці захопили в полон. Ремонтував шляхи у Прибалтиці. Від 1944 — у концтаборі (м. Вуп­перталь). Восени 1945 Д. звільнили американці, і йому було до­зволено повернутися додому. Ді­знавшись, що потрапить у рад. концтабір, зважився на втечу. Після самочин. прибу­т­тя до Києва Д. чотири роки не видавали паспорт, не до­зволяли ви­їжджати з міста. За під­тримки Комітету у справах мистецтв влаштувався викл. живопису у Київ. середню художню школу (1946–49); від 1950 — на Київ. худож. комбінаті. На творчій роботі. Автор пейзажів, порт­ретів, натюрмортів, темат. полотен. Картини Д. від­ображають велич і красу природи у предмет. і духов. сутності, створюючи поет. образ. Роботи зберігаються в НХМ, Черніг., Одес., Сум., Лебедин. (Сум. обл.) ХМ. Серед учнів — Г. Васецький, Г. Польовий, В. Зарецький, В. Куткін, Н. Лопухова, В. Шаталін, Г. Якутович.