Древецький Анатолій Анатолійович
Визначення і загальна характеристика
ДРЕВЕ́ЦЬКИЙ Анатолій Анатолійович (22. 10. 1949, м. Полоцьк Вітеб. обл., Білорусь) — скульптор, графік, живописець і педагог. Член НСХУ (1982). Літ.-мист. премія ім. В. Косовського (2004). Закін. Київський художній інститут (1978; викл. В. Бородай, І. Макогон), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1983; кер. В. Бородай). Працював на Київ. творчо-вироб. комбінаті «Художник» (1978–93); н. с. Фастів. краєзнав. музею (Київ. обл., 1992–95); у Фастів. природничо-матем. ліцеї (1992–95); Фастів. школі нар. майстерності: учитель, від 2002 — директор, ст. учитель. Учасник респ., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок від 1976. Персон. — у Києві (1993), Фастові (1998, 2000, 2004), Білій Церкві (2006). Автор скульптур малих форм, декор. пластики, творів медальєр. мистецтва, станк. та книжк. графіки, архіт. проектування, живопису. Роботи зберігаються у Черніг. ХМ, Фастів. краєзнав. музеї, Переяслав-Хмельн. музеї нар. архітектури та побуту, Музеї І. Гончара в Києві.
Додаткові відомості
- Основні твори
- пам’ятники — винахіднику електрозварювання М. Бенардосу (1981, Фастів; 1981, м. Лух Іванов. обл., РФ), Т. Шевченку (1999, с. Фастівець), письменнику, громад. діячу В. Косовському (2004, с. Веприк, обидва — Фастів. р-ну Київ. обл.); погруддя — Героя Рад. Союзу Й. Чайковського (1983), Т. Шевченка (1994; обидва — у Фастові), боксера В. Качановського (2001); мемор. комплекс «Курган Слави» (Фастів, 1989); «Петрусь» (1987), «М. Ломоносов», «Фастівський та Білоцерківський полковник С. Палій» (1989); «Рідна земля» (1990), «Пеґас» (1997); барельєф К. Стеценка (1992, с. Веприк); живопис — «Полковник Семен Палій», «В. Косовський», «Людмила» (усі — 1997), «Кардинал УГКЦ Любомирський» (2000), «Генерал козацтва Д. Сагайдак» (2002); графіка — «Оксана» (2000).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
